У американському аеропорті Північної Кароліни працівник навчають розпізнавати жертв сексуального рабства.
Донна Губбарт їздить по всьому світу навчає персонал аеропортів розпізнавати людей, що потребують допомоги. Але навіть після того, як жертв вдається врятувати, їм знадобиться певний час для реабілітації. Її вони проходять завдяки програмам, наприклад Юз фо Тумороу у Вірджинії. На неї із бюджету штату виділяють щомісячно дванадцять тисяч доларів. Тут жертви насилля та сексуального рабства навчаються, проходять терапію та спілкуються між собою. Торік їх було тридцять сім. У Вашингтоні такий центр працює вже не один рік. Головна кураторка проводить онлайн трансляції, де закликає дівчаток, які живуть у сексуальному рабстві, звернутись по допомогу. Більшість дівчаток тут саме таким чином і потрапили до будинку. Їм від одинадцяти до п’ятнадцяти років. Засновниця центру, яка сама колись пережила негативний досвід, каже, що тут жертвам допомагають пережити різні суспільні випробування та видужати після стресу.
А працівник програми Епік Солушин вважає, що найкращий вихід це запобігання таких ситуацій
Оскільки за 2016 рік щонайменше п’ять мільйонів людей стали жертвами сексуального рабства, у Сенаті розглядають законопроект, що дозволяє владі блокувати сайти з підозрілим контентом про торгівлю людьми й надання секс-послуг.