Сцена, гутірки, торгові ряди і наметове містечко… Уже за тиждень поле у Рованцях збере тисячі людей з усіх куточків України.
Та чи “фестивалять” ті, у кого за вікнами щоліта – “Бандерштат”, кому заважає фестивальний неспокій, і що лучани називають серцем триденного фесту дізнавалася наша Анастасія Качина.
Раз у рік для справжнього бандерштатівця всі дороги ведуть до Луцька. Ще сьогодні це поле пустує. Втім за тиждень тут поселяться тисячі людей з усіх регіонів України. Хтось приїде послухати “Бумбокс”, хтось взяти автограф у Жадана, а хтось розкласти на лузі намет і розпалити величезну ватру. Лучани кажуть: найважливіше у Бандерштаті – атмосфера.
Про три дні фестивального життя просто неба говоритимуть по всій Україні і навіть за кордоном. Та як це жити поруч сцени, коли просто за вікнами під гуркіт музики розважаються тисячі людей? Деякі місцеві мешканці на фест не нарікають. А от лучанка Світлана, яка живе у Рованцях із сімома дітьми, проти “Бандерштату”.
Щоправда, виконавча директорка Мар’яна Коваль фестивалю запевняє: щороку обходять усіх місцевих жителів, жодного разу скарг чи нарікань не чули. І додає: до території, де гримітиме “Бандерштат”, роблять дорогу. Це неабияк потішить жителів Рованців.
Якихось надзвичайних новацій цього разу на “Бандерштаті” не буде. Наразі головне, каже директорка фесту, зберегти те що є.
Організатори “Бандерштату” запевняють: ніщо не може зіпсувати настрій фестивалю, бо там буде основне – український дух, який і зробив його неповторним.