Ніколи спочивати зараз і селянам. Попри війну у країні, в них чимало турбот: обрізати дерева, полоти грядку, сіяти розсаду.
Із приходом весни настає період польових робіт. Зважаючи на напружену ситуацію в Україні, господарство ніхто не скасовував, а на носі посівна і час садити розсаду.
У пана Олексія з Доросинь понад гектар землі, свій трактор. Тож роботи зараз – непочатий край. Нині підживлюють пшеницю, щоб краще вродила, а також удобрюють ґрунт, аби сіяти нові культури.
Гаяти час, каже селянин, ніколи, адже вдома є й інше господарство: кури, дві корови, свині, бджоли.
Біля худоби сім’я порається самотужки. Не так давно свиноматка привела ще й поросят.
Зараз, розповідає чоловік, у селі ніхто не сидить без діла, а до городини треба докластися особливо, аби було чим допомагати людям, які через війну лишилися у країні без даху над головою, бо змушені були тікати.
Хоч робота і відволікає, та за Україну, каже пан Олексій, серце болить. Тож усією людиною щодня моляться, аби настав мир.