Школярка досліджує унікальність поліської вишивки. ВІДЕО
Наймолодша учасниця освітнього проєкту Рівненської АЕС «Мій рідний край – моя історія жива», вихованка гуртка «Українське народознавство» презентувала дослідницьку роботу «Поліська вишивка – унікальний код твого краю» і здобула перше місце. Юна дослідниця і продовжує вивчати та популяризувати історію рідного краю.
Шестикласниця Вараського ліцею Дарина із задоволенням досліджує історію свого краю. Четвертий рік поспіль дівчина активно займається у гуртку «Українське народознавство» центру дитячої та юнацької творчості. Її науково-дослідницька робота «Поліська вишивка – унікальний код твого краю» здобула перше місце у конкурсі Рівненської АЕС «Мій рідний край – моя історія жива».
«Хотіла показати, як колись жили наші прадіди, прабаби, що вони робили, яка історія і на даний час це дуже цінно», – розповідає вихованка гуртка Дарина.
Вона каже, що неодноразово брала участь у подібних заходах, адже прагне популяризувати українську історію та культуру.
«Вишивки дуже унікальні, вони були ще в Київській Русі. Вишивали гладдю, ромбиками, хрестиками. Основний колір поліської вишивки був червоний і чорний», – каже дівчинка.
Досліджувати українську вишивку Дарині допомагає керівниця гуртка «Українське народознавство».
«Наразі це є дуже актуальним, дуже необхідним, і ми маємо вчити наших дітей, молоде покоління цінувати наше минуле, тому що без минулого не буде нашого майбутнього», – впевнена керівниця гуртка «Українське народознавство» Марина.
Цікавим є той факт, що вишивка має давнє глибоке коріння, але основоположником та законодавцем «вишиваної моди» став саме Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом.
«Він найперший почав одягати вишиванки під піджаки і почав показувати красу української вишиванки у світі», – стверджує Марина.
«Українська вишивка відрізняє нас від інших народів і українська вишивка – це унікальний код нашого краю», – наголошує учасниця конкурсу Дарина.
Опрацювати матеріал дослідникам допомогли унікальні зразки вишивки середини ХХ століття, які у пані Марини від її бабусі.
«Ось це частина чоловічої сорочки. Тут такі характерні для нашої поліської вишивки ромби. А це просто робили заготовки хрестиком – це десь середина ХХ століття. Дуже цінні зразки, тому що ми можемо побачити характерні орнаменти для нашої місцевості і можемо їх дослідити та передати нашому поколінню як зразок, який будуть вишивати», – зазначає керівниця гуртка.
Дарина продовжує досліджувати українську культуру і прагне якомога більше дізнатися про історію рідного краю. Хоче популяризувати українське не лише науковими дослідженнями, а й власним прикладом.
«Даринка дуже талановита. Є в неї потяг щось досліджувати і дуже творчо підходити. Дуже багато творчих робіт, не лише ми з нею досліджували, але й брали участь і в творчих конкурсах, де теж мали перемоги», – розповідає Марина.
Дослідники закликають цінувати, берегти, примножувати та популяризувати наш культурний і національний спадки.
«Коли ми будемо цінувати нашу культуру, будемо цінувати нашу мову – ми переможемо і переможемо усіх і усе, і перемога, звісно, за нами», – додає вона.
Останні публікації
- Йти пішки десятки кілометрів, щоб назбирати на дрони
- Зима близько, 37 км пішки заради ЗСУ, нове у мобілізації. Новини, вечір 17 травня
- Нова мобілізація: коротко і зрозуміло, що треба знати кожному
- Не платить за воду, б’є палкою комунальників і вважає себе «людиною СРСР»
- Торти Roshen як символ святкування
- Сортувати сміття стало простіше: Луцьк має дві нові лінії
- Оксана Забужко у Луцьку презентувала книгу «Вежа через О»
- «Ой, а це моя прабабуся!»: долі людей – у 100-літньому одязі
- Новий закон про мобілізацію: все, що варто знати. ВАШЕ ПРАВО З ВІКТОРІЄЮ ДОМАНСЬКОЮ
- Як обладнання для реабілітації інвалідів може покращити якість життя
- Як утилізують побутову техніку
- До Луцька привезли фільм «Будинок Слово»
- Навіщо вчителька висипала чипси на голову школярці: ЩО КАЖЕ ДИРЕКЦІЯ
- Вінки, пеньки і черепи: РЕПОРТАЖ із найстарішого цвинтаря на Волині
- Сезонні аромати: як вибрати туалетну воду залежно від пори року
- Меланома: все, що треба знати про небезпечну недугу
- У Луцьку роблять унікальний зелений коридор
- Новини, вечір 10 травня: ледь врятували на мосту, у Луцьку була людина Буданова, мода на цвинтарі
- Чому депутати так довго перевіряють Луцьку стоматполіклініку
- Новини, вечір 9 травня: бойова нагорода медикині, крала квіти з Алеї Слави, дитяча залізниця буде
- Волинський хор влаштував несподіваний перформанс біля замку
- Переваги тактичних ременів: виберіть свій надійний компаньйон
- Топ 5 сталеливарних заводів США
- Які складові має бітумна черепиця
- 5 причин перевірити своє серце
- Про мобілізацію жінок, роботу ТЦК та російський полон. Розмова з військовою Аллою Сенченко
- ❗Новини, вечір 8 травня: зливав дані про аеродром, п’яна їздила уночі, приїхав на війну з Росії
- ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ВІЙСЬКОВИМИ? Розмова з психологинею Наталією Райниш
- Приїхав з Москви воювати за Україну: історія бійця, який лікується в Луцьку
- Атомники відправили харків’янам вже 41 генератор
- Безпілотні літальні апарати та державна безпека: загрози та можливості
- Стабілізатори для котла: необхідність чи забаганка
- Новини, вечір 7 травня: газове «ЧеПе» у Луцьку, поліг Олександр Машлай, унікальне кафе в парку
- Як донеччанка знайшла дім у Любешеві
- КОНЦЕРТИ НА ДАХУ: у луцькому парку – нова цікава локація
- Чому варто записатися на лазерну епіляцію в «Oxford Medical»
- Захисниця Маріуполя з Луцька стала героїнею картини, яку побачать в Нью-Йорку та Парижі
- Ми розбили ртутний термометр: ЕКСПЕРИМЕНТ
- Спеціалісти «Oxford Medical» опанували нову методику
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: