Страви від шеф-кухарів для захисників. Уже три місяці для наших військових, тероборонівців і поліцейських готують ті, хто до війни це робив у найпопулярніших ресторанах Луцька. Якими ж смаколиками дивують і про що просять лучан волонтери – дізнайтеся з цього сюжету.

«Це у нас засмажка, ми її будемо додавати до борщу. Там варяться ребра, кістки, м’ясо, квасоля», – розповідає кухар-волонтер Ілля Будчук, який до війни був шеф-кухарем одного з популярних у Луцьку закладів харчування. Та разом із колегами вже три місяці трудяться на волонтерській кухні.

У казані вариться 160 літрів борщу для військових, тероборонівців і поліцейських.

«Не всі військові частини мають змогу забезпечити повністю їжею, відповідно ми на себе взяли невеличкий удар, бо розуміємо, що є потреба в саме цій допомозі», – каже Ілля.

Коли ресторани роботу відновили, хлопці продовжили волонтерити вже у гаражі. На підмозі в шеф-кухарів – дівчата. Готують смачну заправку до традиційних пампушок до борщу.

«Тут у нас часничок, зелень, олійка – одним словом, дуже смачно. Вмочаєте нашу пампушку в заправочку – і з червоним борщем українським це супер», – пояснюють вони.

Ірина разом із Ольгою раніше у сфері харчування не працювали. Усього вже навчилися від професіоналів. Тут, кажуть від них користі більше.

«В мене салон краси, але я його закинула. Дівчата самі справляються, тут я потрібніша», – впевнена Ольга.

А ось надворі готують страви на друге: сьогодні це рис із підливою.

«Це в нас така варіація на волинську шурпу. Казахстанський супчик. Це м’ясо стегон з овочами – морква, цибуля, шпинат, болгарський перець, часнику багато», – розказує кухар Дмитро.

Цей рецепт, за його словами, скомпонували із того, що мали.

«Настає день – закидаємо казанок, і дехто, буває, за звичкою запитує: шо ми сьогодні будемо готувати? Ми готуємо по факту. Тобто налили воду, кинули картоплю та м’ясо і дивимося, скільки чого є на залишку», – каже Дмитро.

Бо ж насправді, кажуть, люди до війни звикли і нині допомагають не так активно й охоче, як у перші дні. Щодня на цій волонтерській кухні готують близько 5 сотень порцій й відповідно витрачають чимало продуктів, аби страви були справді смачними.

«Зелені, моркви, цибулі, картоплі – це те, що потрібно завжди. І звичайно, такі витрати, як олія… Як господиня готує на кухні, вона розуміє, що йде постійно, тільки тут обєми множимо на сто», – зазначає волонтерка Ірина Каліс.

Хоча основний інгредієнт, діляться, – любов і віра у перемогу.

Обід готовий – його оперативно розфасовують. аби хлопці на блокпостах куштували ще гарячим. Тим часом, по страви вже приїхали поліцейські. Далі волонтери не розходяться: треба своє робоче місце прибрати, бо ж завтра знову візьмуться за справу. Долучитися до волонтерства запрошують усіх охочих.

«Якщо є бажання прийти і стати попрацювати – ми тільки за. Чим можемо – тим забезпечимо, щоб було комфортно працювати. Нам потрібна будь-яка допомога зі всіх фронтів», – звертається Ілля Будчук.