Традиційні українські Андріївські вечорниці не можливо уявити без пісень, посиденьок і, звичайно, ворожінь. Адже це було родзинкою свята. Дізнатись, хоча б якусь, інформацію про свого судженого хотіла кожна дівчина.

Колись святкування були значно масштабнішими та цікавішими. Проте, й до нині збереглись деякі звичаї.

Ще один популярний колись звичай – класти під подушку крайку, довгий пояс, у вигляді хреста. Сказавши певне замовляння – милий мав наснитись. Дослідниця ритуалів Олена Кузьмич розповідає, що особливо в цей день ставились і до їжі, точніше до її приготування. В піч балабушки відправляли з камінцями чи кісточками. Можна було дізнатись й рід заняття нареченого.

Сучасна молодь зараз рідко використовує традиційні ворожіння. На заміну прийшла склянка з ниткою і каблучка. Скільки разів стукнеться об краї – у скільки років і вийде заміж дівчина. Або ж написані на папірцях імена: їх кладуть під подушку, а на ранок наосліп витягують папірець. Яке ім’я витягне дівчина, так і зватимуть коханого.

Але є й інший бік ворожіння, адже Церква його категорично засуджує.

Можливо саме через позицію церкви, нині ворожіння не таке часте явище. Однак, впродовж останніх років цю традицію поступово відроджують.