Бачити не очима, а серцем. Софія Шепшелей працює в Камінь-Каширській організації сліпих вже 20 років. Розповідає, що прийшла сюди як отримала другу групу інвалідності. За цей час всі члени товариства вже стали її рідними.

Сьогодні пані Софія приїхала до Луцька за нагородою. Її вона отримала у день, коли волинському товаристві сліпих виповнилось 25 років.

Очільник області Олександр Савченко, який вручав відзнаки, каже, що люди з проблемами зору чи його відсутністю, потребують значно більшої уваги та допомоги. Адже серед них ті, які незважаючи на свою особливість, стали відомими лікарями, вчителями, філософами, співаками, спортсменами.

Всього в обласному товаристві більше тисячі сімсот членів. Філії є практично в кожному районі. Саме тому волинська спілка є одною з найчисельніших в Україні. Найбільше в товаристві – людей старшого віку.

В УТОСі кажуть, що не всі незрячі є членами товариства. Мета – залучити якомога більше отаких не надто публічних людей до громадської діяльності. Адже у спілці допомагають і грішма, і харчуванням, якщо з цим є проблеми. Тут активно проводять соціальну, трудову, медичну та культурну реабілітацію для своїх учасників. А головне підтримують позитивне мислення.