Лучанці Христині Олексюк – 19-ть. Але чимало підлітків знають її як 17-річну Віку – подружку головної героїні серіалу “Школа” Соні. Дівчина зізнається – потрапила у серіал майже випадково, але кіноіндустрія захопила її вже давно.

За життям Христини тепер активно стежать понад 14 тисяч підписників у Інстаграмі. Їх кількість зросла вдесятеро після того, як дівчина знялася у серіалі.

Довідково: «Школа» — україномовний серіал, який розповідає про реалії життя школярів та їх стосунки із викладачами та батьками. Стрічка «Школа» стала найрейтинговішим серіалом на українському ТБ взимку 2019 серед аудиторії 18-54.

***

Думаю, багато підлітків мріють знятися у “Школі”. Розкажи, як ти потрапила у серіал?

Я дивилася перший сезон, який вийшов в ефір на початку 2018-го. Тоді навіть гадки не мала, що в другому сезоні буду я зніматися. Якось поїхала до брата в Копенгаген. Там гуляли, багато фотографувалися і в мене була така класна фотка! Захотіла виставити її. Бачу – всі в Інстаграмі почали постити фото з хештегом #Школа.

З’ясувалося, що був конкурс на участь у зйомках. Це був останній день кастингу для подачі фото. Я вирішила – чому б ні, фотка є, можна виставити. В останні години опублікувала фото.

Наступного ранку прокидаюся – а мене вже відібрали в сотню найкращих учасників. Тобто це було дуже спонтанно. Я не думала, що в ці хвилини стану актрисою, але я завжди мріяла. Знаєте, мій улюблений фільм – “Гаррі Поттер” і я завжди мріяла знятися в ньому. Думаю, що в якійсь 20-й частині я можливо знімусь…

Ти дізналася, що вже в сотні, що далі?

Всі масово почали вітати. Приїхала в Україну – мені дзвонять, що наступний етап – голосування на сайті, треба просити знайомих, аби підтримали мене. Я попросила свою 21-шу школу – вчителі максимально підключилися. Тоді в мене була десь тисяча підписників  в Інстаграмі, але мене добре підтримали друзі, вони репостили, просили лайкати фотку мою. Так я потрапила на 3 місце. Тоді усю сотню запросили на проби. Трьох, серед яких і мене, відібрали для зйомок. Але двоє інших учасників відмовилися, тому знімалася лише я.

Яка роль тобі дісталася?

Я знімалася у другому сезоні. Мого персонажа звати Віка, вона – найкраща подруга головної героїні Соні. Віка спокійна, завжди підтримує подругу.

Ти не боялася зйомок? Такий великий проект, усі на майданчику – професійні актори…

Я ходила на акторські курси, закінчила акторську школу, брала участь у зйомках відео. Камери я не боюся. Але було страшно – як я увійду в той колектив, що я буду там робити, там же всі зірки! Але мене добре прийняли.

Пам’ятаєш перший знімальний день?

Перша сцена, яку ми знімали, була скажена. Я тільки заходжу в кадр і перша сцена – маю битися. Уявляєте – перший це знімальний день! Мені було страшно, бо я боялася – а раптом мене реально поб’ють. Мені показали актори? як це правильно має бути, щоб не було синців. Я вийшла живою та неушкодженою. Але було прикольно, бо перший знімальний день і відразу бійка – клас!

Зйомки серіалу. Христина – за першою партою

А скільки часу тривали зйомки?

З кінця червня до вересня. Хоч в мене й не головна роль, але навіть в мене був щільний графік, я не мала змоги поїхати кудись влітку, побачитися з друзями. Була така ситуація – мені сказали, що в мене попереду вихідний, я їду на Світязь зі своїми батьками відпочивати. Того ж дня, як ми приїхали – мені дзвонять і кажуть, що наступного дня з самого ранку я маю бути в Києві. Батьки шоковані. Тато кидає мене в машину, везе до Луцька, де садить на потяг, аби я встигла на зйомки, а вони були на 8 ранку.

Такі моменти вони цікаві, бо є що згадати, але сама кіноіндустрія – вона не передбачувана. Різні є моменти. Графік нестабільний. Ніхто не може сказати, чи завтра буде дощ і ми знімаємо всередині, чи завтра сонце і ми працюємо надворі.

Розкажи більше про графік дня актриси серіалу

Я приходжу (до речі, жодного разу не запізнилася), ми йдемо пити каву. Далі нас гримують, роблять зачіску, одягають.

Знаєте, в мене все літо був білий манікюр. Його не дозволяли міняти. Я прийшла з білим і в перший же день мені сказали – тепер тільки такий лак. Дехто взагалі без лаку прийшов, то так і мусив ходити ціле літо. З яким лаком прийшла – з таким до кінця сезону і ходиш.

А чому так? Хіба ваші персонажі не змінюються?

Розумієш, в один день можуть знімати сцени з 1-ї і останньої серії. Мотім все монтується. Щоб не було кіноляпів, мусили не мінятися. Тобто ти носиш той самий кейс для телефону, ті самі шнурівки, стрілки на очах – і ті однакові.

Як взагалі твої батьки відреагували на твій намір зніматися?

Батьки спочатку дуже скептично до цього ставилися. Вони не вірили, що я пройду. Але коли вже показали серіал – вони дуже мною гордилися.

А про переїзд до Києва що казали?

Це не був переїзд, я вчуся в Києві. Здобуваю одразу дві освіти: вивчаю правознавство в Східноєвропейському національному університеті, а також заочно навчаюсь у Київській естрадно-цирковій академії по класу вокалу. Тобто фактично я живу на два міста. У Києві орендую квартиру з подругами.

То ти ще й співаєш?

Так, маю навіть два кліпи. Один знімав відомий телеканал – вони проводили конкурс, де виграшем були зйомки кліпу. Я запропонувала їм свою авторську пісню “Белые ресницы” і виграла! Це був мій перший кліп. Після того в мене ще вийшла пісня “Зачекай”. Я завжди хотіла бути режисером і сама зняла цей кліп. Половина Луцька брала участь у зйомках, здається. Було таке, що мені бракує хлопців у кадрі, тоді я йшла у місцеве кафе і придивлялася – якщо знаходила підходящого, підходила, пояснювала все і вела на знімальний майданчик.

Ти подивилася усі серії “Школи”? Чи після того, як бачила все по той бік камери, стало нецікаво дивитися по телевізору?

Я дивилася всі серії. Тепер знаю, як все відбувалося за лаштунками, аналізую і переглядаю серіал по-іншому. Кожен момент пам’ятаю, як знімалося, хто знімав, хто за кадром.

Я ж до цього не знала, як виводять акторів на сцену, як їх гримують, я не розуміла, який шалений там темп. Я думала, що ми прийдемо, будемо сидіти, нас годину фарбуватимуть, ще стільки ж – одягати. Але все настільки швидко відбувається – не встигаєш навіть присісти.

Найважче, до речі, сидіти між сценами. Наприклад, вдень мають зняти 20 сцен. Деколи таке траплялося, що в мене 1-ша і 20-та сцени, але весь день я мушу сидіти в школі, бо сцену можуть перенести. А можуть і не перенести. Це найважче – сидіти і чекати.

Буває, що тебе впізнають на вулицях? Просять зробити фото?

У Луцьку часто впізнають, просять сфотографуватися. Розкажу дещо. коли тривало голосування, я попросила свою колишню класну керівницю допомогти, вона всіх учнів закликала підтримати мене. Я дуже вдячна їй. І якось прийшла у школу, аби подякувати, я пообіцяла їй, що прийду до учнів.

Вибрала час, прийшла. На мене всі діти налетіли, з вчителькою я так і не поговорила нормально, бо просто не мала часу! Мене водили з класу в клас і я розказувала про зйомки.

Продовження “Школи” буде?

Цього не знаємо. Вже ж вийшла “Школа: випускний”, герої закінчили школу…

Які в тебе плани? Збираєшся далі зніматися у кіно?

Звичайно, я не буду стояти на місці, але все, що я буду робити – покажу на сторінках в Ютубі. Зараз не знаю, що далі буде… Я й не знала, що сьогодні приїду в Луцьк. Все так спонтанно і дуже цікаво!

Розмовляла Іванна ШУБА

Фото Поліни БЕРЕЗЮК та з особистого архіву Христини Олексюк.