На Волинському та Поліському напрямках до семи батальйонів Збройних сил Республіки Білорусь, повідомляють у Генштабі ЗСУ. Основні зусилля зосереджують на веденні розвідки та інженерному обладнані позицій. Тож загроза ракетних та авіаційних ударів зберігається. Чого слід чекати з боку Білорусі і що про активності на кордоні думають волиняни – дивіться у сюжеті.

Чи буде наступ на Волинь, – те, що останніми тижнями активно обговорюють мешканці області. Крім того, що з білоруських аеродромів, на яких розміщені російські ракетні комплекси, обстрілюють нашу територію, тепер самопроголошений Лукашенко вирішив організувати військові навчання, нібито щоб захищатися у випадку, якщо українці підуть на батька.

Лукашенко хоче збільшити чисельність армії до 80 тисяч. Спершу передбачали, що це будуть контрактники, але згодом зрозуміли, що стільки у Білорусі не набереться. Тому в країні оголосили мобілізацію і готуються до навчань. До слова, триватимуть вони з 18 червня до 8 липня.

На думку військового експерта Олега Жданова, якщо білоруси все ж вирішать наступати – далеко територією України не просунуться. Принаймні через болотисту і важкопрохідну місцевість майже по всій території кордону.

А їх, як показав досвід, українські військові можуть легко знищити. Також експерт припускає, що постійні навчання збройних сил Білорусі покликані частково завантажити постраждалу від вторгнення нафтопереробну галузь. Адже до 24 лютого основним покупцем білоруського палива була Україна. Нині наша держава налагоджує поставки з Європи, через що має частковий дефіцит. А от у Білорусі паливо нікуди дівати.

«Ешелони стояли, і от вони, очевидно, ганяючи війська з кутка в куток по всій країні, таким чином витрачають це пальне і таким чином завантажують свою промисловість. Йде створення ВВП у вигляді пального, освоюються гроші – і таким чином економіка країни хоча би частково «дихає», – вважає Олег Жданов.

Попри те, що Путін спонукає Лукашенка ввести свої війська в Україну, той розуміє, що шанси малі, і як може відтягує цей момент. Втім, активностями на кордоні він добре справляється з іншим завданням: розтягнути українських військових по різних фронтах. Наші захисники стежать за всіма маневрами білорусів на кордоні. Охороняють його та продовжують інженерно укріплювати.

«Це і фортифікаційні споруди, інші інженерні загородження, в тому числі й перешкоди для руху важкої техніки», – каже речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

Про низьку ймовірність наступу білорусів повідомляє й Інститут вивчення війни. Незважаючи на підтримку країни-агресорки, самопроголошений президент Лукашенко надто сильно боїться внутрішніх заворушень через введення військ в Україну. Тому намагатиметься будь-яким способом уникнути участі у «спецоперації» Кремля. Волиняни ж більше вірять у те, що з боку білорусі зайдуть росіяни.

Але якщо росіяни й вирішать наступати на захід України з Білорусі, їх тут зустрінуть далеко не квітами. Обіцяють відстоювати Волинь усіма доступними способами.

Складніше волинянам, які мешкають у прикордонних селах з Білоруссю. У зв’язку з підвищеною небезпекою їм заборонили наближатися до кордону та проводити там будь-які роботи, крім господарських.

«Громадяни, які мають там певні ділянки або наділи, можуть потрапити на свої угіддя, але потрібно мати дозвіл від прикордонної службі і, звісно ж, мати із собою документи, які посвідчують особу», – зазначила Маргарита Вершиніна.

Пункти пропуску з Білоруссю нині не працюють, втім, через «Доманове» перетинають кордон українці, яких примусово депортували до Росії. Таким чином, вони повертають додому. До слова, поки Україну обстрілюють ракетами з території сусідньої країни, Польща, розуміючи ситуацію, будує стіну вздовж усього кордону з Білоруссю. Вона височіє вже на 140 кілометрах. Нам же пощастило менше: протяжність кордону з Білоруссю – понад тисяча кілометрів. Утім, віримо в те, що білоруський народ не дозволить самопроголошеному президенту ввести війська у мирну сусідню Україну!