Рокинівський музей-скансен замість того, щоб збирати туристів, шукає гроші, аби погасити борги.

Про те, скільки людей їздить на екскурсії в скансен, чому люди працюють там без зарплати і вихідних, і хто зазіхає на музей просто неба – у сюжеті Анастасії Качини.

Із центру Луцька автомобілем сюди можна доїхати лише за 20 хвилин. Але прямують люди сюди неохоче. Музей-скансен у Рокинях міг би стати яскравою туристичною принадою області. От тільки, каже його директор, реконструювати треба.

“Якщо ми говоримо про музей-експозицію просто неба, то туди відвідуваність дуже велика, а тут дуже маленька. За весь період часу, що я тут є, буквально на пальцях однієї руки можна порахувати, скільки тут було екскурсій”, – розповідає директор музею-скансену в Рокинях Роман Ковальчук.

Окупним і навіть дуже прибутковим є музей просто неба. От тільки колишній директор скансену Олександр Середюк відверто заявляє, майже все що на території – його власність.

На всю територію музею – тут лише вісім працівників. Через брак робочих рук завгосп змушений і худобу порати, і траву косити, і паркан підбивати. Не здивується, якщо й екскурсію доведеться проводити. Пан Аркадій каже: люди тут не затримуються через те, що зарплату не бачать. Сам працює без вихідних за просто так, бо чотири місяці не може отримати зароблене.

Керівник музею-скансену Роман Ковальчук каже: від колишнього директора Олександра Середюка прийняв музей із боргом понад 250 тисяч. І хоч цей борг погасили, нині вже назбирався новий. Більший.

“Оскільки обласна рада передала частку статутного капіталу – 51% на баланс міста і ця процедура затягнулася фактично на 4 місяці, то ці 4 місяці люди не отримували зарплати. На сьогоднішній день борг по всіх працівниках суто по зарплатах – 449 тисяч гривень”, – каже директор. 

Процес і дійсно затягнувся. Юристи, фінансисти і бухгалтери саме намагаються розібратися, що належить екс-директору музею Олександру Середюку. Не на словах, а документально. Бо ж він нібито має 45% активів.

Що в кого у власності з’ясують і лише після цього вирішуватимуть, як бути далі з музеєм просто неба.