Волинські ветерани війни подарували дітям 24 комп’ютери. Нове із старого майстрували спеціально для діток із малозабезпечених сімей – аби можливість навчатися дистанційно була у кожного.
Як діти зустрічали омріяні й довгоочікувані подарунки – бачила наша Ангеліна Гущина.
У лісівничому будинку на краю села Муравище Оксана Гребень самотужки виховує своїх дітей. Покійний чоловік, розповідає, був лісівником, тож їм і дозволили тут жити. Іншого житла не мають, тож усі семеро досі туляться в невеликій старезній хатині. Втім, незважаючи на умови, для дітей пані Оксана старається як може.
“В мене діти чисті, акуратні ходять. Я за дітками дивлюся, хоч тяжко, дуже тяжко, але, що робити, чоловіка вже не вернеш, а жити треба, за дітей треба дбати”, – каже жінка.
Навчанню дітей вона приділяє особливу увагу. Себе обмежувала у всьому, аби хоч старшим придбати телефони. Втім, коли почалось дистанційне навчання – неабияк стало бракувати комп’ютера. Та й для дітей – це давня мрія.
Довгоочікуваний день настав! Сім’ю Гребенів ощасливили волинські ветерани війни та волонтери, які реалізують проект “Волинь благодійна”. Аби школярі навіть з малозаблезпечених сімей мали можливість повноцінно навчатися онлайн.
Тепер діти не можуть отямитися від щастя, кажуть: це один із найкращих днів у їх житті.
Ініціювали проект якраз волинські атовці. Для такої справи, кажуть, не шкода ні грошей, ні часу, ні сил.
Усього активістам вдалося скласти 24 повноцінні комп’ютерні комплекти. Їх вони розвозять у найбільш нужденні сім’ї Маневицької та Ківерцівської громади. Благодійну справу, кажуть, продовжуватимуть. Тож усіх хто має непотрібні гаджети вдома просять долучатися до хорошої справи.