Хтось проїжджає на автівці, хтось переходить кордон пішки. Пункт пропуску «Ягодин» щодня бачить і чує історії тисяч українців, які змушені втікати від війни у Польщу. І якщо одні перетинають кордон у пошуках безпечного місця, то деякі рвуться туди лишень по допомогу бійцям та переселенцям.

Про те, як українці воюють на волонтерському фронті і як німці рятують українських жінок і дітей, – розказує Анастасія Качина.

Хтось привозить сюди жінок та дітей, хтось – стареньких матерів, хтось береться перетинати його сам, а хтось чекає рідних – звідти. З початком повномасштабної війни українсько-польський кордон став місцем зустрічі, втечі, допомоги, і без перебільшень – порятунку.

Та з-поміж українців, які їдуть до Польщі перечекати війну, багато тих, хто перетинає кордон, щоб отримати допомогу, повернутися і воювати тут, у тилу, на волонтерському фронті.

«Ми по продукти, ми волонтери. Ми любомльські, місцеві», – розповідає волонтерка з Волині Анна.

Дівчата кожні три дні перетинають кордон. Купують необхідне і повертаються готувати для біженців.

«Ми їх просто кормимо… Бутерброди, пюре, макарони, сосиски дітям, какао, чай, кава», – пояснює волонтерка Анна.

Уже вдвадцяте за місяць перетинає кордон автомобіль, яким з початку повномасштабної війни перевезли майже 60 тонн гуманітарної допомоги з Польщі.

«Не тільки їжу возимо. Бронежилети, все, що треба, те веземо. Зараз будемо везти консервацію, отаке», – каже волонтер з Вінниці Віталій.

Сам же вінничанин – юрист. Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України змінив діяльність – увзявся забезпечувати армію необхідним.

«Забезпечувати потрібно людей. Якщо не буде забезпечення, не буде армії», – вважає Віталій.

На кордоні багато автівок із польською реєстрацією. Ці люди – із Польщі.

«Їдемо зараз до Польщі, звідти до Львова. У Львові закупляємо потреби для людей, а назад – забираємо мам із дітьми. Завозимо до границі. Робимо ми то вже другий раз», – розказує волонтер з Німеччини Маріуш.

І хоч автівок на пункті пропуску «Ягодин» чимало, черг немає. Як з нашого боку, так і з польського. Більше того, гуманітарна допомога з-за кордону на Волинь проїжджає зеленими коридорами.