Погода вирішує все. Цей давній закон сільгоспвиробників сьогодні як ніхто відчувають виробники українського ячменю. Глобальні кліматичні зміни диктують свій порядок денний, і Україна тут – одна з тих країн, яка переживає це по-особливому, адже є однією з ключових у виробництві зернових культур. Жито, пшениця, овес і, звісно ж, ячмінь – не можуть не відчувати змін клімату. 

Ці зміни позначаються на багатьох факторах, зокрема і на ціні за ячмінь в Україні, яку можна простежити ось за цим посиланням: https://ukragroconsult.com/barley-prices/‎

Сьогодні ж розглянемо детальніше, які саме кліматичні зміни впливають на виробництво ячменю в Україні і що з цими реаліями робити?

Росте температура повітря

Глобальне потепління – усім знайомий термін. Що за цим стоїть? Збільшення середньорічних температур може призвести (і вже призводить!) до скорочення періоду від моменту посіву до моменту дозрівання ячменю (цей відрізок часу агрономи називають вегетацією). Висока температура може також спричинити стрес для рослин та підвищити втрату вологи, що впливає на врожайність.

Ячмінь – культура, яка генетично формувалася і вдосконалювалася протягом багатьох століть. Якщо ведемо мову про його зростання в межах кліматичних умов України – вони, впливаючи на ріст цієї культури, сформували певний алгоритм її дозрівання. Але от підвищення температури сприяє тому, що лерно швидше формується та дозріває. Різкий же її скачок (а всі ми пам’ятаємо температурні рекорди останніх місяців)  може спричинити погіршення якості зерна та зниження врожайності.

Окрім того, скачки температури стають причиною стресу для рослин. Так, не дивуйтеся: ячмінь теж може стресувати! Фотосинтез падає, рослина гірше набирає біомасу. При тому, якщо ще й росте вологість повітря – стрес тільки сильнішає. Адже часто вологість – це зворотній бік посиленого випаровування води з грунту, що призводить до дефіциту вологи для рослин, а також активізація хвороб та шкідників.

Дощі і сніги падають не так, як раніше

Опади – один з ключових факторів у вирощуванні ячменю. Надмірні опади – можуть викликати у рослин грибок, а нестача вологи – недорозвиненість рослинки і відтак малий урожай.

Під час усього формування і дозрівання ячмінного зерна грунт мусить бути вологий. 

Недостатня кількість опадів під час формування зерна може призвести до зменшення розміру зерен, низької якості зерна та загальної врожайності. А от коли дощу чи снігу забагато – зерно запросто може просто згнити.

І навіть якщо середньорічна кількість опадів не міняється, але зазнає змін їх розподіл протягом сезону – це не файно для ячменю. Важливо, аби було ненадмірно дощів, коли  формується зерно або коли рослина цвіте. Та й загалом, якщо рясня опади змінюються посушливими періодами – ячмінь не має можливості повноцінно розвиватися.

Ну і, знову ж таки, не можемо не згадати хвороби та шкідників. Наприклад, підвищена вологість ґрунту може сприяти розвитку грибкових захворювань, таких як фузаріоз, які можуть значно знизити врожайність.

Річки і грунтові води течуть по-новому

Річки, озера та грунтові води – “кровоносна система” сільського господарства. Змінюється клімат – змінюється перерозподіл водних ресурсів. А доступність води для зрошення полів неабияк впливає на виробництво злакових, в тому числі і ячменю.

Банальне падіння рівня води в річках та озерах, а також зниження рівня ґрунтових вод змушують сільгоспвиробників переглядати систему зрошування, інколи навіть – переносити чи й скасовувати площі, де довгі роки вирощували ячмінь.

Ці ж процеси, звісно впливають на водний баланс ґрунту, та власне на саму якість води, яка використовується для зрошення полів. Брудна вода з річок чи з-під землі просто псує урожай. 

Що ж робити виробникам ячменю?

Які ж стратегії пристосування до нових кліматичних умову можуть використовувати виробники ячменю? 

Наприклад, використовувати нові, стійкіші до стресу сорти зерна. Або ж впроваджувати вдосконалені системи зрошування, які передбачають, наприклад, формування резерву води, її очистку, автоматичне управління нею залежно від погоди тощо.

Ще одним способом покращити урожай є нові методи обробітку ґрунту. Одним з них є  використання рослинного покриву, що допомагає зберегти вологу в грунті.

Звісно ж, як і в кожному серйозному бізнесі, в умовах кліматичних змін не обійтися без методів моніторингу та прогнозування (у цьому випадку винятково важливе значення мають кліматичні прогнози, а також вивчення і впровадження передових кейсів  управління ризиками.

    *       *        *

Вплив клімату на виробництво ячменю в Україні стає все більш помітним. Зміни в температурних режимах, опадах та розподілі водних ресурсів можуть суттєво впливати на урожайність та якість зерна. Тож надалі успіх матиме той, хто заздалегідь спрогнозує ризики і зробить усе, аби мінімізувати їх вплив.