“Я чув про цю історію можна сказати з перших рук, тому що Людмила Яворська – редактор проекту розслідувань, зателефонувала одразу після того, як це сталося. З одного боку я не здивований, тому що робота журналістів-розслідувачів в нашій країні є так само небезпечною. Байдуже, де ти працюєш: чи ти працюєш в Києві, чи ти працюєш в Луцьку, чи в Дніпрі, чи в Харкові. Єдине, що дуже шкода, що досі правоохоронці майже нічого не роблять з нападниками на журналістів, навіть після Майдану. Випадків було чимало. От навіть в деяких особливо резонансних ситуаціях порушувалися кримінальні провадження, але ніхто толком так і не притягнутий до відповідальності. Відповідальність за це лежить передусім на владі, відповідальність лежить на керівництві правоохоронних органів, яке нічого не робить, щоб карати нападників на журналістів, яке нічого не робить для того, щоб убезпечити нашу професію, професію дуже важливу. Тому що на сьогодні, як ми бачимо, тільки на журналістів хіба що є сподівання на викриття негідників і на поширення правдивої достовірної інформації. Ми знаємо ризики в нашій професії, ми знаємо чому ми тут на своєму місці, будемо триматися купи, так би мовити, будемо підтримувати одне одного і, зрештою, правда переможе.”