Вільних місць майже не залишилось. У боголюбському ковідному шпиталі – понад 180 недужих. Усі – кисневозалежні та з важким перебігом хвороби. І щодня таких пацієнтів прибуває. А ліжок тут лише 197.
Цей шпиталь працює рівно рік. Починали з 30 стаціонарних хворих, що теперішніх 180 межа, не гарантує ніхто. Вірус став агресивним і непередбачуваним. Ускладнень дає стільки, що лікувати їх треба майже рік.
“З ними треба, щоб працював психолог. Треба, щоб були під наглядом у кардіологів після перенесеного ковіду. А ще ендокринологів. Ми націлюємо своїх пацієнтів, що після виписки лікування не закінчується”, – каже Наталія Скальська, медична директорка ковідного госпіталю Волинської обласної клінічної лікарні.
Не закінчується воно і тут. Щодень, кажуть медики, волю – в кулак, захисний спецодяг (на всі частини тіла) – і в бій. За життя.
Таких обходів кілька за добу. У запітнілих окулярах коридорами не ходить, а бігає кардіолог. Він давно втомлений, але завжди оптиміст.
“Нормально, ми втягнулись. Тут так, як і у відділенні кардіології. Ті ж самі хворі, просто через ковід вони у ліжковому режимі. Хворі в нас теж позитивно налаштовані”, – каже Андрій Зубрицький, лікар-кардіолог.
Після проведення оглядів у так званій “червоній зоні”, медики ретельно дезінфікуються.
Лікарі кажуть: нинішня мутація ковіду вкладає на лікарняні ліжка не менш, як на три, а то й чотири тижні. Практично у кожного пацієнта – ураження легень.
Зважаючи на поширення вірусу і важкість перебігу, у обласній лікарні готові розгортати додаткові ліжка. За рахунок тутешнього хоспісу.
“Якщо тільки ми зрозуміємо, що ми не можемо розвантажувати ліжка, а тільки завантажувати, ми добавимо 25-30 ліжок”, – пояснює Олександр Дудар, очільник Волинської обласної клінічної лікарні.
У ковідному шпиталі ми провели близько двох годин. За цей час сюди привезли ще чотирьох важких пацієнтів. Щоб не опинитися на їхньому місці, лікарі буквально благають: вдягати маски, дотримуватися дистанції.