Свіжа деревина – лише на внутрішній ринок, на зовнішній – тільки продукція переробки. В Україні діє мораторій на експорт сирого дерева. Господарства самотужки знаходять нові джерела прибутків, інвестують у власну переробку, зокрема в сушіння деревини.

Такі колоди вже втратили промислову цінність. Тому їх або розпилятюь на щепу, або продадуть на дрова. У Володимирі-Волинському щороку для опалення міста заготовляють не менше трьох з половиною тисяч кубометрів дров. Тут поступово переводять теплову галузь на твердопаливні котли. І закуповують деревне паливо саме в лісгоспі.

На твердопаливних котлах нині – Володимир-Волинська районна лікарня, станція переливання крові, дві школи та декілька житлових будинків.  Директор місцевого підприємства теплоенерго Сергій Коба розповідає – цього року мають встановити ще два таких котли, а на майбутнє збільшувати їх кількість. Дрова купують у місцевому лісгоспі за ціною, нижчою ринкової. Місто заощаджує на природному газі та матиме можливість знизити тарифи для населення.

На дровах працюють і сушильні камери лісгоспу. Тут вистоюють продукцію переробки. Процес сушіння вбиває шкідників і забезпечує необхідну кондицію деревини.

Цим камерам  16 років, тому необхідно підтримувати їх у належному стані. Збудувати ж нові надто дорого. Власні дрова мінімізують собівартість сушіння і підприємство може акумулювати частину зароблених грошей на розвиток.

Одна з основних статей доходу підприємства  – виробництво палет.  Окрім дошок, сушать щепу та стружку. Завдяки цьому підприємство функціонує. Загалом за 5 місяців цього року на всій реалізації переробки Володимир-Волинський лісгосп заробив більше 8 мільйонів гривень.