У Луцьку сотні лучан, ветеранів, військових, представників влади та духовенства зібралися на меморіалі “Вічна Слава” аби вшанувати жертв Другої світової війни. Серед присутніх – чимало тих, хто самі боролися за волю свого народу. Антону Костюку тоді було 14. І він пам’ятає перші дні німецького наступу.
Часто переїжджали, інколи переховувалися – каже ветеран. А коли дізнались, про закінчення війни, то уся сім’я плакала. Марія Ткачук у 12 ховала патрони, аби німцям не було чим стріляти. У 14 втікала від солдатів, а пізніше вже від радянського поневолення.
Атовці, які воювали ще декілька місяців тому на Сході зараз поруч тих, хто на війні був 73 роки тому. Головна мета, кажуть, мир і його треба прагнути. До центрального обеліска поклали квіти. Помолися за полеглих та за те, аби на війнах у 21 столітті більш не було жертв.

Якщо ви знайшли помилку, повідомте редактора, для цього виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.