Лучанка пробула в російському полоні 6 місяців і тиждень, їй жодного разу не дали зателефонувати додому. Увесь цей час Людмила Кравчук не знала, як живуть її найдорожчі люди. Але, пройшовши через приниження і знущання, не ослабла духом і знову повернулася в стрій. Тепер Людмила Кравчук у рідному Луцьку й Волинському прикордонному загоні. А в її обов’язки входить підтримувати тих, кому війна залишила непоправний слід. Бо жінка, як ніхто, розуміє стан тих людей. Більше – в сюжеті.