Мікрорайон «Сільмаш» – черговий пункт на «Дорожній карті житлово-комунальних проблем Ковеля», яку вирішив для себе впорядкувати Ігор Чайка, кандидат на посаду Ковельського міського голови.

Комфортним життя в мікрорайоні не назвеш не лише через розбиті дороги та тротуари, не тішать око й старі дитячі майданчики, тісні парковки, відсутність освітлення на деяких вулицях…

Про все це Ігор Чайка чув від людей та й бачив на власні очі, пройшовшись вулицями мікрорайону «Сільмаш».

«Ковель – місто контрастів, де є широкі проспекти із велодоріжками та сучасним освітленням, але звернеш якихось 50 метрів у бік і вже зовсім інша реальність, – каже Чайка. – Ось так на мікрорайоні «Сільмаш», але ж тут живуть люди, які мріють про хороші дороги, нові майданчики, сучасне вуличне освітлення, зручні тротуари».

«Бардак – і все», – коротко, але влучно жителі «Сільмашу» кажуть про те, що коїться довкола. Та найбільше нарікають на неякісні дороги, через які їздить аж одна «маршрутка», і та – зрідка.

«Діти ходять у десяту школу і не хочуть переводитись в одинадцяту. Тож обоє встають із самого ранку, а потім затемна повертаються, а я за них хвилююся», – каже мама двох школярів.

А на додачу, як ще одна насмішка над людьми – зупинка для «маршрутки»: стовп, що лишився від лавочки, яку люди власноруч робили.

Жителі «Сільмашу» за ці роки життя, ніби в окремій республіці, навчилися давати собі раду.

«Ми як сюди заселилися – самі світло проводили, бо воно нікому було не потрібно. Віддали лінії в користування РЕСу, – розповідає одна з мешканок. – Так само вже 12 років оббиваємо пороги кабінетів, щоб дорогу зробили».

А дороги, як не було так і не має, на жаль, тільки ями глибші та куряви більше.

«Щоб такого не було, потрібно скласти відкритий реєстр комунальних проблем, щоб люди знали, в якому році та місяці робитимуть ту чи іншу дорогу, дитячий майданчик чи ремонтуватимуть двір. А ще там має бути опублікована вартість цих робіт. Щоб люди могли все проконтролювати», – каже претендент на посаду ковельського міського голови Ігор Чайка.

Розбиті дороги і тротуари – комунальна візитівка мікрорайону. Вони псують враження навіть від хорошого. Наприклад, від нового дитсадка №14, до якого в дощову погоду годі дійти, а дітлахів доводиться на руках нести.

«Колись дорога тут була і машини сюдою не їздили. Тепер яма на ямі, через які і до дитсадка, і в школу, і на роботу дістатися годі, – каже пані, що мешкає неподалік. – Думаємо, що нас тут врятує лише шлагбаум».

Мало того, що тротуари розбиті, то ще й освітлення вуличне не скрізь є, і бур’янами все заростає. І діла до цього нікому немає.

«Ми 15 років тому саме неподалік дитсадка знімали сюжет для телебачення, але, як бачу, тут нічого, на жаль, не змінилося. Тут ніби час зупинився. Життя іде вперед, ми стаємо старшими, а реальність, у якій живемо, не змінюється. Так бути не повинно», – каже Чайка.

Відсутність освітлення – болюча тема і для жителів вулиці
Черняховського, де побудовані нові будинки, але їх роками не можуть підключити до електромережі.

«У якому столітті ми живемо? Хіба може людина в ХХІ столітті обійтися без електроенергії? – іронічно зауважує одна пані, що тут живе. – П’ять років ходимо в мерію та інші установи, але марно. Лінію зробили, стовпи поставили, а підключення чекаємо досі».

А бездіяльність ЖЕКів, то для «сільмашівців» взагалі окрема розмова і, на жаль, геть не весела…

«Платимо за ЖЕК по 400-500 гривень, а за що? Скільки років у кошторис було закладено викошування трави, тепер – ні. Заростає все, хащі, вужі лазять, а в тих бур’янах чого тільки не знайдеш. І діти в дворах гуляють… А за що я за двокімнатну квартиру в ЖЕК плачу 270 гривень щомісяця?», – одна поперед одною бідкаються жінки.

Люди ж хочуть платити за реальні послуги, а не викидати гроші на вітер.
«Вихід – створювати ОСББ. А завдання влади допомогти, роз’яснювати людям, як ефективно витрачати гроші на утримання будинку», – каже претендент на посаду ковельського міського голови.

Чимало проблем і в середині будинків. От на Боровця,1 підвал регулярно затоплює і будинок уже дає тріщини, особливо помережений ними цоколь багатоповерхівки.

«Це тому, що тут вода постійно у підвалі стоїть. Раніше хоч щось робили, а тепер нуль», – каже чоловік, що має на Боровця, 1 квартиру.

Небезпечний цей будинок не лише через підтоплений підвал і тріщини. Є загроза, що на голову перехожим може обвалитися котрийсь із балконів, що тримаються, здається, на чесному слові.

«От як впаде комусь на голову, то ЖЕК тоді відповідатиме, а так нікому діла немає», – каже поважна пані.

Насправді ж на «Сільмаші» живуть небайдужі люди, які прагнуть змін та мають багато ідей, як зробити свій мікрорайон комфортним, але, на жаль, не мають підтримки від влади. Наприклад, мешканки одного з будинків, які хочуть розширити парковку вже за роки листування із владцями назбирали цілу кіпу паперів.

«Це за 12 грудня 2016 року: «Буде розглянуто». 2017 рік, березень: «Не передбачені кошти». 2018-ий: «Не передбачені кошти». Хіба це нормально?», – запитує одна з активісток.

В одному з дворів мами діток розповіли, що вже не раз власними силами облаштовували, як могли, дитячий майданчик, але ж хочеться, щоб діти гралися на новому. Кажуть, хай не в кожному дворі, хай хоч на кілька будинків один, але великий, гарний, комфортний, щоб «дитину не страшно було відпустити».

«Жителі «Сільмашу», хочуть, щоб їх почули, а ще затишного та комфортного простору, де буде зручно всім. Але наша команда, поки трішки іншим побачила «Сільмаш». Проблем багато, роботи багато, але рішучість ковельчан, які живуть у цьому мікрорайоні, додає впевненості, що у нас все вийде. Головне, не буди байдужими до рідного міста», – резюмував тележурналіст Ігор Чайка, кандидат на посаду ковельського міського голови.

Далі буде…

Ореста ДЗВОНАРКА