На Рокитнівсьскому склозаводі – важлива подія. 6 травня там офіційно відкрили нову сучасну піч для варіння скла. Проектували й монтували цю піч поляки, а виготовляли її – аж в Італії.

Вже понад 120 років у Рокитному працює склозавод. Він забезпечує скляними пляшками не лише вітчизняні компанії, а й чимало закордонних. На заводі виготовляють пляшки зеленого та коричневого кольорів різного об’єму та форми.

Яка роль печі у процесі створення скляних пляшок?

У другій половині березня на заводі розпочався демонтаж печі, яка пропрацювала 12 років. На її місці встановили нову – сучаснішу та потужнішу.

Піч – це один з перших етапів виготовлення скляних пляшок. Це велике герметично закрите приміщення, куди надходять пісок, доломіт, вапняк, сода, барвники та бите скло. Усе це “вариться” при температурі 1590 градусів за Цельсієм. Далі гаряча скломаса падає на склоформуючу машину, де виріб набуває необхідної форми. Після цього пляшка потрапляє у піч для випалювання, проходить контроль якості і транспортується до замовників.

 

“Піч “згорає”, коли виходить термін її експлуатації – вона перестає функціонувати належним чином. Наша стара піч уже відпрацювала своє. Технології не стоять на місці, тому нова піч – значно краща. Вона трошки більша, технологічно інша, на 10% потужніша”, – пояснив директор ПрАТ «Рокитнівський склозавод» Леонід Паробочий.

Стара піч виготовляла 220 тонн скломаси за добу. Це приблизно 500-600 тисяч пляшок – в залежності від асортименту, адже завод виготовляє вироби об’ємом від 200 грамів до літра. Нова ж піч зможе виробляти на 10% більше продукції.

“У нас одна піч, тому поки демонтували стару і встановлювали нову, продукція не вироблялася. Однак клієнтів без пляшок ми не залишили – зробили раніше більше і зберігали на складах, аби всі вчасно могли отримати свої замовлення”, – додав Леонід Паробочий.

На території зводу – сотні тисяч пляшок, які згодом потраплять до замовників

Запуск печі – з шампанським і розбитими “гранчаками”

Запускали роботу нової печі 6 травня. Це, до слова, на 2 раніше, ніж планували: усі роботи виконали швидше, ніж розраховували.

Гостям дозволили потрапити в басейн печі і роздивитися її зсередити. Саме там директор підпиємства подякував усім причетним за виконану роботу. І тоді ж до печі потрапила перша сировина для виготовлення скла: після офіційного відкоркування шампанського, порожню пляшку кинули об стіну. Уламки впали просто в нішу для битого скла. Так само зробили й усі гості: кидали об стіну склянки (заздалегідь підготовлені “гранчаки”), а їх уламки перетворювалися на сировину для виготовлення нових пляшок.

Фото у печі – на пам’ять
Гранчаки за мить перетворились на купу розбитого скла – один зі складників для виготовлення нових пляшок

Після цього усі покинули піч, її герметично закрили.

Урочисто запустив роботу печі генеральний директор Олег Галущак. Саме він натис кнопку подачі газу у басейн печі.

“Відбулося дуже гарне дійство для селища Рокитне, для заводу. Запустили піч. Початок чогось нового – це завжди хвилюючі моменти. Треба докласти великих зусиль, щоб запустити щось, та головне – щоб воно жило довго і якісно. Бажаю, щоб люди, які тут працюють, мали гарну зарплату, а продукція, яка виготовляється, була якісною. Нехай завод розвивається. З Богом!” – сказав Олег Галущак, натиснувши на кнопку.

Коли завод відновить повноцінну роботу?

Процес нагріву печі триватиме 12-14 днів. Лише коли температура в ній буде достатньо високою, виробництво продукції на заводі відновлять.

Представники польської фірми “TeGlass”, яка проектувала та встановлювала піч, запевняють: вона служитиме надійно й довго.

“Сюди приїхали 70 поляків. Ми вже 25 років займаємося будівництвом таких печей. Робимо їх і в Європі, і в арабських країнах. На цьому заводі немає ніяких проблем, піч хороша. Вона має прослужити 15 років”, – розповів Збігнеф Балашик, який контролював виробництво печі.

У печі “вариться” пісок, доломіт, вапняк, сода, барвники та бите скло