Замість роботи – праця на директорку. У справі скандальної очільниці Шацького нацпарку Марії Христецької з’явилися нові деталі. З бажанням розповісти правду про свою колишню керівницю до нас звернувся чоловік, який свого часу працював у нацпарку. Його несподівані зізнання про так звану панщину замість роботи – у сюжеті.

«Ні стида ні совісті в жіночки. Зразу вона, коли прийшла, наводила порядки, але за тими порядками крилося все», – не приховує емоцій Володимир Парадуха, який раніше працював у Шацькому нацпарку.

І зловживання службовим становищем, і оформлення на роботу фіктивних працівників, і незаконне заволодіння мільйоном гривень державних грошей. Усе це робила директорка Шацького нацпарку Марія Христецька, будучи на посаді. А можливо, і продовжує, бо ж досі ходить на роботу і паралельно в суд, де її намагаються судити.

Володимир Парадуха переконаний, що чиновницю є за що притягувати до відповідальності. Саме із запитом на справедливість пан Володимир звернувся до нашого каналу та поділився своєю історією.

Володимир каже, що працював різноробочим: переважно займався косінням трави на території адміністрації та угіддях парку. Утім, за словами чоловіка, неодноразово його й інших працівників відправляли будувати хату для директорки в Шацьк. Сам Володимир їздив туди близько двадцяти разів.

«Там працювало дев’ять лісників, бо їх десять всього. Один не працював, це Степан Носуліч. Не працював, бо був у відпустці. А от всі решта – два трактористи, я і ще єгер – всі ми там працювали. І ще й майстер лісу їхав за старшого і працював з нами нарівні», – каже Володимир Парадуха.

Людям час від часу повідомляли про те, що сьогодні доведеться виконувати так звану «іншу» роботу. Будувати хату Христецькій їздили по черзі працівники лісництв і працівники парку. Робили, каже Володимир, всяке.

«Бетон робили, возили, розгортали в хаті вже – найтяжче було. І паркан її треба було зсередини фарбувати», – продовжує розповідь чоловік.

За такі «робочі» дні з «іншою» роботою люди не отримували ні копійки.

«Люди питали, чи вона каву вам хоч поставила? Яка кава!.. А могорич теж? В який могорич – вона кави не поставила навіть», – згадує колишній працівник.

Володимир каже: працювали так по шість-сім годин на день. Крім того, працівників Шацького нацпарку змушували виконувати й інші забаганки Марії Володимирівни. Наприклад, вони копали ставок біля її будинку.

«Ми днів чотири-п’ять там вирізали все. Все підряд вирізали, вичистили, спалили. На тобі вже, довольна? І отак нагло весь час нас посилала, забирала – їдь», – каже чоловік.

За словами Володимира, на будівництві цієї хати Марія Володимирівна добряче зекономила, бо ж чимало матеріалів, зокрема плитку й дерево, списувала з того, що має на балансі нацпарк.

Усіх, хто знав про ці махінації, каже чоловік, Христецька змушувала мовчати. Та потрохи шило стало вилазити з мішка, коли у нацпарку з’явилися фіктивні працівники. Так, це саме ті шестеро мертвих душ, за оформлення яких чиновниця таки постала перед судом. Директорка забрала собі мільйон їхньої зарплати. У цю схему вона втягнула частину працівників, а хто відмовлявся у ній брати участь – того понижували у посаді або й звільняли. На думку Володимира, більшість людей, яких підставила Христецька, досі налякані.

«Усі лісники наші бояться. Чого? І боялися, й бояться. Бо вона за те з’їсть, звільнить. Знайде причину і уволить. Усі тремтять, бояться шо-небудь проти неї сказати. Один я був язикатий: часом говорю – о, каже лісничий, ви багато говорите. А я що, кажу, в нас свобода слова», – сміється колишній працівник.

Дісталося і Володимиру. Чоловіка уже не допускали до роботи в парку: відправили працювати в ліс. А на його місце підібрали зручнішого колегу – працівника, який був тільки на папері. Крім того, неіснуючими працівниками були шофер та прибиральниця. Про них, каже, знали і лісничі, і бухгалтерка, бо фіксували нібито робочі години. Володимир пропрацював у Шацькому нацпарку близько трьох років. А звільнився після того, як травмував ногу. Одужавши, вирішив не повертатися, бо не хотів брати участь у «темних» справах Христецької.

Про усе це ми запитали в самої Марії Христецької.

«Цікава інформація. Я нічого з цього приводу не можу вам сказати. Дякую, до побачення», – відповіла журналістам директорка і кинула слухавку.

Ми ж сподіваємося, що судді візьмуть до уваги нові свідчення у цій резонансній справі, та вона нарешті зрушить з мертвої точки, на якій так надовго зависла.

Ми вдячні Володимиру Парадусі за відвертість і сміливість. Закликаємо й інших людей не ховати правду про зловживання Марії Христецької, а ділитися нею з журналістами, правоохоронцями, громадськістю. Знаємо: такі люди є. Пишіть нам у соцмережі або телефонуйте за номером 063 12 12 012. Коректність, законність, дотримання журналістських стандартів і в разі потреби конфіденційність – гарантуємо.