У волинських лісах тепер мешкають птиці, що раніше жили хіба на півдні України. Лісівники місяцями тримали кілька десятків мисливських фазанів у своїх угіддях, а днями волелюбних птиць відпустили у дику природу.
Ці прибавливі та яскраві птиці, що нині живуть у спеціальному вольєрі, насправді дуже люблять свободу. Це мисливські фазани, яких в Україні можна побачити хіба десь на півдні. Саме звідти вони і приїхали на Волинь.
«Завезені вони до нас на Волинь із Одеської області. І ви бачите, що вони перезимували добре. Клімат наш їм підходить», – каже заступник директора ДП «Колківське лісове господарство» Анатолій Іщик.
В умовах, максимально схожих до природніх, за птицями вже пів року доглядають лісівники. Їх тут півтори сотні – їдять, випасаються, літають і навіть із настанням весняного тепла розмножуються.
Усе це роблять, аби збагатити фауну Волині. Така справа – це вже гарна традиція лісівників, яку особливо підтримують упродовж останніх років. А цієї осені на Волині оселилися аж дві тисячі фазанів. Із півтори сотні птиць у цьому фазанарії залишаться лише 35, аби мати маточне поголів’я.
Їх розмножуватимуть, а усіх інших із настанням весняного тепла виловлюють, аби відпустити на свободу.
Втім, подбали аби і ті у волинські ліси привели потомство. Тож у цей ящик, що невдовзі поїде у дику природу, ловлять 2 фазанів і обов’язково 10 самок.
«На одного фазана, самця, треба 5-6 курок», – каже помічник лісничого Вадим Дручок.
Птиць везуть у ті місця, де густі зарості чергуються з відкритими галявинами. Адже у траві, з якою зливаються барви самок-фазанів, вони згодом гніздитимуться.
«Вони люблять кущі, некошену траву і обов’язково щоб десь була недалеко водойма. Біля води вони так само дуже люблять гніздитися», – розповів Анатолій Іщик.
Щойно ящик відкривають – волелюбні птиці розправляють крила.
До слова, полювання на фазана з давніх-давен вважалося царською забавою. Щоправда, нині вбивати цих птиць заборонено. Окрім того, людей просять не палити сухостій, аби пожежі не знищили птиць, що от-от почнуть гніздитися у траві.