Народна депутатка Ірина Констанкевич назвала трьох авторів, праці яких варто читати тим, хто планує йти у політику. 

Про це стало відомо із програми «По дорозі» 24 серпня на 12 каналі.

За її словами, щоб сформувати у людини цінності, необхідні політику, потрібно прочитати не одну книгу і витратити не один рік.

«З того, що мій світ перевернуло, – це праці Миколи Хвильового, Юрія Шереха і В’ячеслава Липинського. Це ті три автори, з якими я зараз працюю», – зазначила обраниця.
Вона пояснила, чому вибрала саме цих авторів.

«Чому Липинський? Тому що наступного року буде ювілей. Це наш земляк, історик, політолог, громадський діяч, який утверджував ідеї консервативного руху, який, мені здається, найбільш близький українцям. Тому Липинського треба перечитати і брати його в роботу, а саме – парламентську.

Чому Хвильовий? Тому що концепти імперського московського духу, мені здається, знову проростають. І в свій час і Хвильовий, і Зеров (Микола Зеров, – український поет і літературознавець) проголосили «Геть від Москви!»

Чому Шерех? Тому що тема провінціалізму, малоросійщини є. І, на жаль, багато проблем українців – у самих українцях. Вони не можуть у собі подолати оцей примітивізм, провінційність, захланність, хуторянство як в індивідуальному вимірі, так і в суспільному», – пояснила Ірина Констанкевич.

Довідково

В’ячеслав Липинський (1882-1931) – український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За Гетьманату — посол України в Австрії. Частково публікувався під псевдонімами В. Правобережець, Nobilis Ruthenus, Василь Безрідний. Народився у селі Затурці на Волині.

Микола Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов; 1893-1933) – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.

Юрій Шерех (справжнє прізвище Шевельов; 1908-2002) – українсько-американський славіст-мовознавець німецького походження; історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Доктор філософії. Президент Української вільної академії наук.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Є час збирати, а є час віддавати». Нардепка Ірина Констанкевич хоче поділитися з кимось своєю бібліотекою