Наймолодша учасниця освітнього проєкту Рівненської АЕС «Мій рідний край – моя історія жива», вихованка гуртка «Українське народознавство» презентувала дослідницьку роботу «Поліська вишивка – унікальний код твого краю» і здобула перше місце. Юна дослідниця і продовжує вивчати та популяризувати історію рідного краю.

Шестикласниця Вараського ліцею Дарина із задоволенням досліджує історію свого краю. Четвертий рік поспіль дівчина активно займається у гуртку «Українське народознавство» центру дитячої та юнацької творчості. Її науково-дослідницька робота «Поліська вишивка – унікальний код твого краю» здобула перше місце у конкурсі Рівненської АЕС «Мій рідний край – моя історія жива».

«Хотіла показати, як колись жили наші прадіди, прабаби, що вони робили, яка історія і на даний час  це дуже цінно», – розповідає вихованка гуртка Дарина.

Вона каже, що неодноразово брала участь у подібних заходах, адже прагне популяризувати українську історію та культуру.

«Вишивки дуже унікальні, вони були ще в Київській Русі. Вишивали гладдю, ромбиками, хрестиками. Основний колір поліської вишивки був червоний і чорний», – каже дівчинка.

Досліджувати українську вишивку Дарині допомагає керівниця гуртка «Українське народознавство».

«Наразі це є дуже актуальним, дуже необхідним, і ми маємо вчити наших дітей, молоде покоління цінувати наше минуле, тому що без минулого не буде нашого майбутнього», – впевнена керівниця гуртка «Українське народознавство» Марина.

Цікавим є той факт, що вишивка має давнє глибоке коріння, але основоположником та законодавцем «вишиваної моди» став саме Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом.

«Він найперший почав одягати вишиванки під піджаки і почав показувати красу української вишиванки у світі», – стверджує Марина.

«Українська вишивка відрізняє нас від інших народів і українська вишивка – це унікальний код нашого краю», – наголошує учасниця конкурсу Дарина.

Опрацювати матеріал дослідникам допомогли унікальні зразки вишивки середини ХХ століття, які у пані Марини від її бабусі.

«Ось це частина чоловічої сорочки. Тут такі характерні для нашої поліської вишивки ромби. А це просто робили заготовки хрестиком – це десь середина ХХ століття. Дуже цінні зразки, тому що ми можемо побачити характерні орнаменти для нашої місцевості і можемо їх дослідити та передати нашому поколінню як зразок, який будуть вишивати», – зазначає керівниця гуртка.

Дарина продовжує досліджувати українську культуру і прагне якомога більше дізнатися про історію рідного краю. Хоче популяризувати українське не лише науковими дослідженнями, а й власним прикладом.

«Даринка дуже талановита. Є в неї потяг щось досліджувати і дуже творчо підходити. Дуже багато творчих робіт, не лише ми з нею досліджували, але й брали участь і в творчих конкурсах, де теж мали перемоги», – розповідає Марина.

Дослідники закликають цінувати, берегти, примножувати та популяризувати наш культурний і національний спадки.

«Коли ми будемо цінувати нашу культуру, будемо цінувати нашу мову – ми переможемо і переможемо усіх і усе, і перемога, звісно, за нами», – додає вона.