Депутатка Ольга Богомолець внесла до Верховної Ради проект закону “Про протидію лихослів’ю”.

Головним завданням закону є “дематюкація мови”, пише Styler.

Ольга Богомолець вважає, що прийняття подібного закону захистить культуру мови від ненормативної лексики.

Кому заборонять матюкатися

Ольга Богомолець не збирається забороняти вживати лайливі слова усім українцям. Мета нардепа зробити так, щоб нецензурна лайка зникла з телеекранів, публічних виступів, засобів масової інформації, в тому числі, з інтернет-ЗМІ. Цікаво, що перелік слів та виразів, які відносяться до нецензурної лексики, повинен затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

Якщо з телеекрану чи зі сцени пролунають лайливі слова, то особа, яка здійснила правопорушення, повинна буде сплатити штраф – від сорока до сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Або ж 40-60 годин відпрацювати на громадських роботах (чи 1-2 місяці – на виправних). Крім того, людина, яка не зуміла стримати емоції і заматюкалася, може потрапити від адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

На думку Богомолець, прийняття цього закону дозволить не лише підвищити культурний рівень спілкування громадян, а й наповнити бюджет за рахунок штрафів та розвивати українську культуру і “сприятиме захисту громадян України від лихослів’я (нецензурної лайки), образливих чіплянь до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян”.

Супрун – проти і запевняє, що лайка корисна

Очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, у яких випадках наука виступає “за” вживання ненормативної лексики.

За її словами, лайка корисна, коли застосована для опису нашого ставлення до ситуації, а не спрямована образити співрозмовника. Супрун заявила, що дослідження показують: саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків.

“Коли ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів”, – пояснила вона.

Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні.

“Слова на “б” чи “с” не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посилення серцебиття і підвищення больового порогу. Якщо нам важко і ми одним словом це висловили, мозок це сприймає як запуск програми захисту і нападу – “тримайся!”, – йдеться у повідомленні.

За словами Супрун, розуміти і висловлювати свої емоції – корисно для здоров’я та спілкування. Спостереження за людьми, які прожили понад сто років, показало, що, окрім інших чинників, довгожителів об’єднує вільне висловлення своїх емоцій. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію.

Як в мозку виникають матюки?

Лайки обробляються глибокими древніми ділянками мозку, зокрема, амигдалою та базальними гангліями.

Амигдала відповідає і за бажання лаятися, коли щось впало на ногу, і за переляк та відчуття загрози, коли матюкаються нам в обличчя з метою образити. У тварин також саме амигдала залучена в крики в разі загрози чи травми (котові наступили на хвоста і він зойкнув). Але в людей стара ділянка мозку пов’язалася із новою мовною надбудовою – обсценною лексикою, яку свідомість зазвичай фільтрує як табуйоване явище.

Коли матюки можуть нашкодити?

Супрун наголошує, що матюками слід користуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне.

“Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку. А найкраща турбота про українську мову – це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо”.