Чистий одяг та щира молитва. Тільки так із давніх-давен господині бралися за випікання великоднього хліба. Цей процес для жінок особливий – йому відводили цілий день. Нині ж паски часто купують у магазинах. Утім, є й ті, хто суворо дотримується звичаїв: тільки найякісніші продукти, бажано домашні, завчасно витоплена дровами піч та жодних сварок чи гучних розмов.
Одна з таких ґаздинь поділилася секретами випікання пасок із нашою знімальною групою.
«Встати раненько, помолитися, зробити розчину і поставити, щоб вона побродила хоча б години 3. Треба, щоб було тепленько, треба, щоб було тихенько», – розповідає Галина Приступа.
Жінка з року в рік пече паски для всієї сім’ї. Робить усе, каже, як колись вчила мати. Тож коли розчина, чи опара, підійшла – час місити тісто. Борошно обов’язково просіяти кілька разів, щоб тісто було ніжніше. Далі усе слід додавати поступово.
«Місити треба до години, щоб добре вимісити… Вже як підросте – додати масло, щоб була ніжненька і довго не черствіла. Таки ж хочеться, щоб наші солдатики попробували добру пасочку, хочеться, щоб їм було добре», – розказує Галина Приступа.
Під кінець треба додати цедру лимона для аромату та за бажанням родзинки. Жінка каже, робити усе треба дуже обережно, а головне – з хорошим настроєм і молитвою.
«Вимішую до тих пір, поки не почне відставати від рук тісто, ось тоді вже буде завершений заміс», – пояснює господиня.
Далі тісто має підходити півтори-дві години у теплому місці.
Тим часом треба розпалити вогонь у печі, щоб вона добряче прогрілася. І доки полум’я робить свою справу – ще раз підмісити тісто і викладати у форми. Заповнювати всю ємкість не можна, бо тісто ще підніматиметься.
Коли дрова вигоріли – жар треба розподілити по всій печі і відкрити дверці, аби температура спала. За деякий час усе вигортаємо і перевіряємо температуру. Пані Галина робить це давнім перевіреним методом – газетою.
«Якщо газета раз-два схвачується і робиться червона – значить, ще загаряча. А якщо ні – можна саджати», – розповідає жінка.
Тепер паски можна відправляти у піч. Поки вони печуться – у кімнаті має бути спокійно та тихо, бо, мовляв, не зійдуть, як годиться. За пів години можна перевіряти великодній хліб. По готовності виймаємо, і господиня радить подякувати Богу, що все вдалося. Далі – справа за фантазією.
Ці паски пані Галина робила з особливим трепетом, адже вони відправляться до наших захисників на передову. А для своєї родини пектиме у так званий Чистий четвер.