Це – сквер біля школи номер два. Товариші поета Костя Шишка, а також луцькі вчителі української мови та літератури висаджують дерева на честь земляка, який цьогоріч міг би відсвяткувати 78 років. Локацію обрали невипадкову – саме у цій школі навчався поет. З 2010-го року біля закладу відкрили сквер на його честь.
Також тимчасово експонують виставку, присвячену митцеві. Тут – його замальовки, портрети, та вирізки з газет. Директор школи показує справжній раритет – шкільний журнал з оцінками поета. З усіх дисциплін мав лише одну четвірку, і ту – за фізичне виховання. Товариші поета розповідають, що Кость Шишко був надзвичайно освіченою людиною.
Проте, його долю зламала тоталітарна радянська система. У 1965-тому році за участь у літературній студії Костя оголосили неблагонадійним. Виключили з партії, звільнили з роботи, і не давали публікувати свої твори. Довгий час митець перебивався тимчасовими підробітками – працював і будівельником, і двірником, і вантажником.
Але, Кость Шишко і далі писав вірші та малював картини. Та ще до смерті встиг видати чотири збірки поезій, які до цього роками лежали у шухляді столу.
