Волинянину Андрію Волосу було всього 22 роки. Хлопець загинув на сході України. Життя бійця зупинилось 28-го червня поблизу селища Південне. Куля снайпера влучила в серце. Вдома Андрія чекала вагітна дружина та важко-хвора мама.  Хлопець пішов воювати ще в 19. Довго намагався потрапити у Збройні сили, проте через брак досвіду йому відмовляли, аж поки не запропонували контракт. Навіть, на небезпечній службі Андрій намагався радіти життю.
Волиняни прощались з Героєм першого липня. Сотні лучан прийшли до Свято-Троїцького собору, щоб помолитись і провести в останню путь Андрія. Люди несли оберемки квітів і не могли стримати сліз. Після богослужіння в Луцьку, тіло Андрія Волоса повезли у рідне село Омельне, що на Ківерцівщині. Односельчани зустріли Героя на колінах, а дорогу встелили квітами.
Мешканці села згадують, що хлопець був простим і добрим. Він мешкав у Луцьку, але про рідну домівку не забував. Часто приїздив у село, адже тут жила його мама. Близькі зі слізьми на очах прощались з Героєм Андрієм Волосом. Мама так і не дочекалася єдиного сина.