Вони – особливі. У луцькій ветеринарній клініці “Кіт Леопольд” вже понад рік живуть коти, не схожі на інших. У цих пухнастиків – особливі потреби: хтось із них втратив зір, ще хтось – ще й нюх. 

Ми зібрали 4 історії котів, для яких ветеринарна клініка стала домом, бо іншого в них поки немає. Такі тварини не користуються популярністю – люди часто бояться, що догляд за ними занадто відповідальний.

Справді, каже ветлікарка Яна Коханюк, ці котики потребують більше уваги. Але вони також готові віддати значно більше тепла для тих, хто їх прихистить.

До речі, до майбутніх власників усі коти поїдуть стерилізованими, вакцинованими і здоровими!

***

КИЦЬКА ОХАРА – 1,5 року

Яна знайшла цю руду дівчинку разом із двома іншими кошенятами під мостом. Охара була дуже хворою. Через це вона повністю втратила зір. Але це не заважає кішці бути доброю й шалено грайливою!

***

МАРСИК – 1,5 РОКУ

Марсик – брат Охари. Його так само знайшли під мостом. Через хворобу він втратив одне око. Котик боїться нових людей, але стає дуже ніжним, коли до них звикає.

***

ОКСІ – 1,5 року

Оксі – сестра Марсіка і Охари. Кішка теж має проблеми із очима, тож у ветклініці кажуть, що одне доведеться видалити. Оксі разом із братом та сестрою усе життя провела в клініці. Хоча могла б потішити своєю присутністю цілу сім’ю – її ніжності вистачило б на усіх.

***

МАНЯ – 5-6 років

Її знайшли волонтери. Тоді в неї було гнійне запалення матки й кішка була ледь жива. Шансів на життя майже не було. Через інфекцію Маня втратила зір, а через деформацію носика – і нюх.

5 місяців ця киця живе в клініці й щодня дивує працівників своїми досягненнями. Попри свої особливості, вона чудово орієнтується в просторі і дуже любить гратися.

Фото Поліни БЕРЕЗЮК