Ранок 19 січня. Святкування Водохреща у Луцьку чи не для сотень християн розпочалося із святкової літургії в Свято-Троїцькому соборі. Тим часом територія храму збирала десятки, а то й сотні тих, хто щонайменше півгодини вичікував у черзі за освяченою водою. Так, семінаристи одну за одною вправно наповнювали посудини волинян.
Волиняни ж кажуть: запаси освяченої води мусять бути у кожній оселі впродовж всього року. Принісши до хати наповнену посудину, першим ділом треба освятити помешкання, автомобіль та членів сім’ї.
Потому частина вірян на чолі з владикою вирушили до центрального пляжу міста. Важливо, що задля хресного ходу жодну із доріг Луцька не перекривали, адже священослужителі із вірянами йшли тротуаром. Впродовж всього шляху – від собору й до Стиру їх супроводжувала патрульна поліція та поліція діалогу.
На центральному пляжі Луцька владику зустріли із короваєм та піснею. Потому владика Михаїл прочитав молитву та, забравшись човном на середину Стиру, освятив річку.
А вже після того, як вода після освячення стала, на думку багатьох, цілющою, – владика взявся благословляти всіх тих, хто був поруч.
Тим часом ті, що прийшли на Стир задля головного водохрещенського ритуалу – почали роздягатися, аби пірнути у воду. Л
Варто зауважити, що цьогоріч скупатися прийшло значно менше людей, ніж торік. Більшість з тих, хто таки роздягнувся та пірнув у Стир, роблять це не вперше і навіть не вдруге. Усі ці люди переконані: вода, в якій вони щойно скупалися – цілюща, як ніколи.
Те, що освячена вода дійсно цілюща, підтверджує і владика Михаїл. З його слів, не важливо, пірнули ви в річку, вмилися освяченою водою чи випили її. В усіх випадках головне – віра.