22 травня 2014-го. Ці кадри розстрілу блокпоста українських військовиків облетіли увесь світ. Втрат зазнала 51-ша окрема механізована бригада. Від куль сепаратистів загинуло 18 солдат, ще 30 зазнали поранень.

Щороку цю скорботну дату вшановують, як на Волині, так і на Донеччині. Рідні та близькі полеглих армійців, а ще делегація з Волині приїздять до прифронтової Волновахи, щоби засвідчити: герої не вмирають! Гостей традиційно приймають у військово-цивільній адміністрації міста.

Нині на місці трагічних подій, де стояв розстріляний блокпост, облаштовано монумент. Помолитися за упокій душ солдатів приходять тисячі людей. Це не лише владці та рідня, а й побратими по зброї, кому судилося вижити у тому бою.

Мітинг-реквієм біля пам’ятного знаку тривав близько години. Емоцій ніхто не приховував: сльози матерів і портрети загиблих армійців – ніби нагадування, що війна – зло.

Віктор Власов знає про це, як ніхто інший. Чоловік брав участь у празьких подіях, служив в Афганістані. А п’ять років тому перший примчав на своїй «Волзі» рятувати волинян, що зазнали нападу. Завдяки його зусиллям список загиблих у тому бою не подвоївся в рази.

Делегація із Луцька на чолі з виконувачем повноважень міського голови Григорієм Пустовітом поклала квіти до пам’ятного знаку героям. Потім відбулася панахида у храмі Святого Миколая, збудованого завдяки спільному гуманітарному проекту Волновахи і Луцька.

Примітно, що вже через рік після загибелі наших військовиків на сході, у Волновасі організували Перший футбольний турнір їх пам’яті, учасниками якого були лише дві команди. Тепер же, участь у ньому взяло 8 колективів. У запеклій дводенній спортивній боротьбі перемогу виборола Збірна ветеранів України. Заходу передував патріотичний флешмоб, подивитися на який прийшло чимало місцевого люду.

З січня 2019-го Волноваха живе за правилами прифронтового міста. Указом президента тут запрацювала військово-цивільна адміністрація. За словами заступника її керівника Ігоря Капрана, нині усі кошти, що отримує район йдуть на відбудову соціальної структури.

Луцьк радіє за соціально-економічні проекти міста-побратима та обіцяє йому сприяння та підтримку.

Григорій Пустовіт наголосив, що продовжувати традицію співпраці вкрай важливо — як для пошанування бійців, які загинули за захист країни, так і задля патріотичного виховання молоді. Адже солдати живі, доки про них існує пам’ять.

Якщо ви знайшли помилку, повідомте редактора, для цього виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.