Волинянка Майя Москвич, яка брала участь у війні на Сході, розповіла чому на виборах підтримує чинного Президента України Петра Порошенка.

Про це вона написала на сторінці у Фейсбуці.

Текст допису подаємо без змін.

***

“Я підтримую Порошенка. І причому не тому що обираю менше з двох зол, чи краще з того що є. Я реально його підтримую як Президента на наступний строк і мені абсолютно не соромно написати про свою підтримку не завуальовано а конкретно, з прізвищем

Я зараз підтримую Порошенка не тому що він хороший чи подобається мені як людина або ж обожнюю чи захоплююся ним. Я взагалі його не знаю. Просто я ще за 5 років до Майдану займалась громадською діяльністю і бути членом ГО Національний Альянс працювала над популяризацією української мови, культури і історичної правди. Ми підпільно пиляли пам’ятники леніну, проводили військово-патріотичні табори і звісно несли тезу що наш ворог Росія і треба звільнятися від її опіки. І так вже склалося що зараз саме Порошенко як Президент поставив в пріоритеті саме ті речі за які я власне і боролася всі ті роки. І не просто поставив – а слідував ним!

Я не голосувала за Порошенка в 2014-му. Тоді я пішла добровольцем на війну і мені було байдуже на політику. Порошенко в той час був для мене ніким. Черговим політиком якого обрала більшість у першому турі тільки щоб Україна мала президента, бо ж війна, а влади не було. Я уявлення не маю які надії на нього покладали ті хто за нього голосував тоді, бо я свій голос віддала за Яроша. Але коли я вже повернулась зі служби в кінці 2017-го, я відчула що повернулась в Україну. Більш українську Україну ніж вона була до цього.

Я була на параді до Дня Незалежності в Києві в 2018-му і коли українські танки їхали під «Зродились ми великої години…», коли Слава Україні – Героям слава офіційно винукувало наше військо, а Президент говорив так, наче виступав на з’їзді націоналістів – в були сльози щастя на очах! В 2008 році ми мріяли про це – і вже в 2018-му це стало реальністю! Всього лиш 10 років боротьби! Я не могла в це повірити! Все що я робила було не даремно! І лиш тоді я вперше подумала що Президент якого обрали люди норм. Але разом з тим відчула прикрість, бо знала що те що він говорить не всі зрозуміють.

А потім для Української церкви здобули автокефалію. Я дуже щиро цьому раділа і подумала тоді що нарешті Україна має нормального Президента! Більше того, українці вперше мають президента кращого за них же самих!

Армія. Мова. Віра. Геть від Москви – гаслла президентської кампанії на фіоні тарифів, миру, нового курсу такі наче сам Бандера зібрався йти до влади. Можливо й тому такий низький відсоток взяв Кошулинськтй бо вперше в історії Укаїни Президент йшов з націоналістичними тезами, говорив про речі справді важливі для формування Нації. Те що й ці тези не сприйняла більшість – це очікувано.

Я підтримую Порошенка тому що він декларує цінності які для мене є важливими. Навіть якщо все це політтехнології і продумані ходи. Ці ходи мені подобаються, бо вони підкріплені діями і ці дії на користь України. А це головне.

В мене є трохи друзів, побратимів та навіть родичів котрі підтримують Зе. І перш ніж щось написати я спілкувалась з ними. І в якийсь момент навіть думала їхніми фантазіями на тему що може Зе дійсно вдасться зламати систему і подолати корупцію… але потім просто подивилась на факти чи відсутність фактів і подумала своєю головою.

Мені не потрібно щоб Президент зробив щоб мені було добре чи краще жити. Те як я буду жити – залежить в першу чергу від мене самої. Але я хочу щоб Україна була і вона була українською.

Я підтримую Порошенка тому що переживаю за Україну і вважаю його цілком нормальним Президентом для нашої держави за даних обставин і в даний історичний час

Звісно не все добре, і можливо мої вимоги до влади надто низькі, але я вже не займаюсь громадською діяльністю і політикою. Що я буду писати про корупцію, що треба довбти владу і т.д., якщо все що я робою в цьому напрямку це підтримую тих хто зараз активний і інколи перепрошую якісь тези. Але я не хочу щоб все за що я боролась колись – зійшло нанівець.

Кожному своє. Мій пріоритет – незалежна Україна. Мені прийнятний навіть повільний рух України, головне що в правильному напрямку.

Як на мене то все просто і очевидно.

Ви теж добре подумайте чи готові ризикнути всім що вже є. І заради чого ризик. І чи готові нести відповідальність за власний вибір”

Якщо ви знайшли помилку, повідомте редактора, для цього виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.