Ночі у бомбосховищах, виття сирен, ворожі літаки у небі, вибухи. Понад 6 тисяч людей, для кого це стало реальністю, знайшли спосіб виїхати з гарячих точок на Волинь. Нині ті, кого війна поки що не зачепила, намагаються надати їм допомогу.

Як правильно спілкуватися із тими, хто бачив війну на власні очі, – з’ясовувала Ольга Матвєєва.

Наталія запрошує нас у свій рідний Харків, коли все минеться, але не стримує сліз, коли пригадує, що там відбувається. Разом із дітьми вона сиділа у підвалі тиждень. Не взяли нічого, крім документів, і під обстрілами та вибухами їхали до вокзалу. Так від війни тікали тисячі харків’ян.

Відколи почалася війна, вокзали міст на Західній Україні перетворилися на перевальні пункти.

Наталія спочатку приїхала до Львова, потім – до Луцька.

Зараз – у прихистку для біженців. Раніше це був спортивний клуб. Координатор Андрій Харченко розповідає: тут встигли прийняти кілька десятків людей із різних куточків України, що нині палають під російськими ракетами.

«Мама з хлопчиком з Бердянська перші два дні практично не хотіли з нами спілкуватися… Два дні тому з Ірпеня чоловік привіз сім’ю… Як вони прощалися – це жах був», – каже координатор.

Кожен, хто бачив війну на власні очі, переживає цю біду по-своєму. І усі переживання мають одне підґрунтя.

«Проблема практично одна і та ж – це паніка, страх, це розлади, пов’язані зі сном, звичною поведінкою людини. Це почуття безпорадності і надмірної відповідальності, що «я не впорався», – пояснює психологиня Надія Зубаль.

Останнє, каже, найнебезпечніше. Постійне відчуття провини з’їдає людину зсередини і викликає суїцидальні думки.

Якщо ви приймаєте біженців і помічаєте у них такі прояви – допоможіть їм відчути себе потрібними.

«Сітку плести, зберіть якісь речі принесіть. Оця залученість, відчуття бути потрібним зменшують почуття провини», – каже психологиня.

І пам’ятайте: емоція заразна. Якщо ви поводитеся впевнено та оптимістично – так само почуватимуться  і ті, хто поряд. Залучайте біженців до своєї рутини, готуйте їжу разом, прибирайте, гуляйте вірте: все буде Україна.