Облаштували ФАП – немає фельдшера, є діти – зачиняють школу. Медична та освітня реформи знищують село – нарікають мешканці Бережанки що на Горохівщині. Вони вже пів року самолікуються і слізно просять бодай медсестру. А тут ще й довідалися, що у селі закриватимуть школу. Аби відстояти свої права люди зібрали громадську раду.
Щойно на головній бережанській вулиці люди угледіли голову громади, відразу кинулися просити у село медика. Хай молодого, недосвідченого. Навіть на зарплатню йому готові селом скидатися.
Близько пів року облаштований ФАП стоїть пусткою. Медика, що тут працював, медреформа відправила до амбулаторії у сусідній Шклинь з аргументами – там більше пацієнтів.
“Національна система здоров’я грошей на ФАПи, там де 500 жителів, не дає, то мусимо ми фінансувати, громада, але ми не відмовляємося”, – каже Світлана Соколюк, очільниця Городищенської територіальної громади.
Така відповідь селян не влаштувала. І вони тут же зажадали від очільниці громади виконання її ж передвиборчих обіцянок: і медика прислати, і школу не закривати.
Чому місцеву школу слід закрити взялася обґрунтовувати ціла делегація чиновників Городищенської сільради. Головний аргумент – що менше у школі учнів, то дорожче вона обходиться. Утримувати заради 40 учнів та одинадцятьох вчителів цілу школу сільські урядники вважають марнотратством.
Окрім того, стверджують, школа не має пожежної сигналізації, їдальні і спортзалу, які б відповідали сучасним стандартам. Тому школярам пропонують комфортний автобус, якісне навчання і харчування у сусідньому Шклині.
“Оцих вчителів, які тут навчають дітей, заберемо туди в школу, щоб дитина знала, що Галина Іванівна їде в автобусі з нею. Ми не хочемо конфліктів між вами-нами і між школами”, – запевняє Світлана Соколюк.
Але конфлікт таки стався. Від запропонованих благ відмовилися і селяни, і вчителі.
“Люди захищають своє майбутнє. Чи хтось вернеться у те село, якщо тут не буде школи? У Михлині були такі самі голосування, мій син закінчив магістратуру, хотів вертатися, але сказав нема куди вертатися – бо нема де моїм дітям вчитися”, – ділиться вчителька Галина Сахно.
Люди підтверджують свій вибір голосуванням.
Позицію бережанців до протоколу внесли, однак остаточне рішення днями винесуть депутати сільради. Розходячись, люди розпачливо вказують нам на довгобуд. Ще кількадесят років тому тут мала бути школа на 100 учнів. Та так і не відбулася.
Швидше за все, шкільний довгобуд розберуть на цеглу, кажуть люди. Як і колишній дитсадок, бо теж владі не знадобився. І на теперішню школу, якщо зачинять, найпевніше чекатиме така ж доля. А вже тоді, переймаються бережанці, півкроку залишиться, щоб зникло й їхнє село.