Більшість волинян, які свого часу виїхали до Білорусі, наразі не розуміють реалій війни, розпочатої Росією проти України, та не підтримують свою Батьківщину і рідних.

Про це йдеться у спецпроєкті «Межуємо, але фільтруємо», який створюють громадська організація «Інформація в чистому вигляді» та інформаційне агентство ВолиньPost.

У прикордонних селах Самарівської громади, яка має 30 кілометрів спільного із Білоруссю кордону, із місцевими поговорили про їхніх родичів, друзів та знайомих, які свого часу виїхали до Білорусі. Про те, як «наші білоруси», як їх тут називають, бачать війну в Україні, чи підтримують Батьківщину і рідних.

Поспілкувалися, зокрема, із жителями сіл Межисить, Залухів, Щитинська Воля та Язавні. Тут майже у кожній другій хаті є родичі, які тепер живуть у Білорусі. У 70-90-х роках люди масово їхали звідси працювати у цю країну – здебільшого у колгоспах. Для прикладу, із села Щитинська Воля, за підрахунками місцевого краєзнавця Миколи Денисюка, приблизно за 15 років виїхала третина села. Передумови такого виїзду й справді були. Відсутність сполучення віддалених сіл навіть із райцентром, безробіття й бажання мати хоч якусь стабільність змушували шукати кращої долі.

Місцеві кажуть здебільшого так: від волинян, які нині живуть у Білорусі, можна почути різне: хтось співчуває чи хвилюється, а хтось – звинувачує чи дорікає. Але якщо говорити про тенденційне, а не ситуативне, то є один сумний висновок: більшість наших земляків піддалася впливу пропаганди і вірить у наративи на кшталт «війну почала Америка» чи «українці самі винні». Ще значна частина готова говорити із рідними про все, окрім війни.

Певні світоглядні зміни у знайомих, які виїхали у Білорусь, місцеві бачили ще задовго до повномасштабної війни росії проти України. Журналістка Людмила Приймачук, яка родом із села Межисить, каже: неодноразово мала дискусії із колишніми однокласниками, зокрема щодо Революції гідності і тих пропагандистських вкидів, у які вірили волинські білоруси.

Після Майдану, якого самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко панічно боїться, його режим ще більше затиснув пропагандистські лещата. КДБ Білорусі перестав пускати в країну українських активістів, що мають майданівське минуле, а мізки стали промивати наративами про страшних бандерівців і націоналістів. Тож, волиняни у Білорусі, які дивилися лише телевізор, стали приїжджати на малу батьківщину все рідше.

Часто зв’язки із родичами, друзями та однокласниками погіршувалися або й зовсім розривалися через вплив білоруської державної пропагандистської машини.

Від родичів та знайомих, кажуть жителі прикордоння, часто чують про те, що у них кращі дороги, порядок, вищі зарплати, президент-господар. В Україні ж, мовляв, до влади прийшли коміки, далекі від управління державою. Про те, як білоруська пропаганда створює міф про землю обітовану детально розказували упопередньому випуску спецпроєкту.

Але є одна ключова річ, про яку треба говорити: українці – вільні у своєму виборі, білоруси ж такої свободи не мають.

У цій історії не можемо говорити про інший бік. Про тих вихідців з Волині, які більш стійкі до пропагандистського впливу і не підтримують тези із зомбоящика. Вони хвилюються, підтримують і навіть стають до лав українського війська. Одна із жительок села Межисить розповідає, що родич, який жив у білорусі, минулоріч став на захист України й потрапив у полон. На щастя, чоловіка уже обміняли, а своє рішення він пояснив так.

Кожен і кожна, з ким нам вдалося поговорити на прикордонні Ратнівщини, запевняють: ненависті чи озлобленості до тих родичів чи знайомих, які зараз живуть по той бік кордону і не розуміють українців, у них немає. Але є велике бажання донести, що війна, яку росія почала проти України, йде не за території, бо їх росії не бракує. Це війна – за нашу свідомість, за наші голови.

Росія, у тому числі й руками білоруської державної машини, робить все для того, аби повернути російський вплив в межах колишньої радянської імперії. У білорусі є багато людей, які борються за те, аби не допустити для їхньої країни долі колонії імперської росії. За це вони платять свободою і навіть життям.

У відео жителі прикордоння розповіли, що їм говорять про війну проти України родичі та знайомі з Волині, які тепер живуть у Білорусі, а також те, що б самі жителі прикордоння хотіли донести до тих, хто наразі – по той бік кордону.

Відеоролик, а також ця публікація створені у межах проєкту «Посилення роботи медіа у боротьбі з ворожими наративами та інформаційними вкидами на території прикордонної із Білоруссю Волині», який реалізовує ГО «Інформація в чистому вигляді» у партнерстві з інформаційним агентством ВолиньPost за фінансової підтримки Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.

Зміст відео та цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інформація в чистому вигляді» і не обов’язково відображає позицію Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.