Тисячі снарядів, мін і ракет. Україна всіяна нерозірваними боєприпасами. Хтось знаходить їх у полі, хтось на своєму подвір’ї, а хтось у квартирі багатоповерхівки. Розмінування територій, де побували росіяни, вже розпочалося. Вибухотехніки з усієї країни, в тому числі і волинські, побували на Київщині, Чернігівщині, Харківщині й інших областях.
Що бачили та як відбувається розмінування – у сюжеті.
Раніше спеціалісти мали справу лише з нерозірваними снарядами, гранатами, мінами часів Другої світової. Тепер зіткнулися із викликами нової війни.
«Артилерійські боєприпаси різних калібрів, протипіхотні, протитанкові міни і тому подібні речі», – розповідає вибухотехнік Василь Катеринюк.
З такою кількістю боєприпасів волинські вибухотехніки ще не мали справи. Шукати їх і знешкоджувати доводилося поміж зруйнованих будинків, доріг, а найгірше – знищених людських життів.
«Це здавалося як фільм жахів», – додає Василь Катеринюк.
Волинські вибухотехніки разом з колегами з 13 регіонів України розміновували Київську, Харківську, Чернігівську області. Спалені, здетоновані, нерозірвані боєприпаси – всюди. На полях, людських обійстях, а найбільше там, де були позиції росіян.
«Викопували бойові частини від «Градів», які не розірвалися, викопували артилерійські снаряди біля фундаменту будинку, які не розірвалися з тих чи інших причин», – каже вибухотехнік Віктор Масюк.
З усієї кількості боєприпасів, які знаходять, тих, які не завдадуть шкоди, майже немає. Навіть, снаряд, яким не стріляли, був споряджений вибухником, а при взаємних обстрілах міг отримати механічне пошкодження і тому вже є небезпечним.
«Безпечне тільки те, що нове в коробках лежить… Коли ніякій деформації, механічному впливу не піддавалося», – пояснює Віктор Масюк.
Усі нерозірвані боєприпаси потрібно якомога швидше знешкодити, щоб люди могли повернутися у свої домівки і відчувати себе в безпеці. В Ірпені місцеві жителі знайшли артилерійський снаряд у фундаменті будинку. Він міг би лежати там роками, а в якийсь момент розірватися.
І снаряди часу Другої світової, і теперішні потребують однакових зусиль вибухотехніків і однаково небезпечні. Тільки масштаби зараз значно перевищують попередні, що ускладнює роботу.
В Україні вже фіксували випадки, коли люди підривалися на мінах. Останній з них трапився на Одещині. На одному з пляжів області відпочивальник підірвався на міні під час купання в морі. Від отриманих травм чоловік загинув на місці.
Щоб таких випадків було якомога менше, людей просять бути максимально обережними. Адже найжахливіше, що може бути, – це втрачене життя. Все решта – справа часу.
«Цей весь металобрухт – це просто справа часу. Ми все це почистимо, просто зробимо свою роботу», – запевняє вибухотехнік Максим Оксентюк.
Нині відбувається поверхневе та візуальне розмінування, а після війни буде гуманітарне із залученням міжнародних організацій. Утім, українцям ще довго доведеться мати справу з відголосками цієї війни. Якщо ми досі знешкоджуємо нерозірвані боєприпаси Другої світової, можна припустити, що снаряди теперішньої боротьби, будуть розміновувати і в наступному столітті.