Соцмережі заполонили світ. Тепер вони стали ще й основний джерела інформації, і магазини, і шахраї, які на цьому намагаються нажитися. Про те, як зловмисники використовують всесвітню павутину для поширення фейків й заробітку та як від них вберегтися Ольга Матвєєва розповість детальніше.
Нелегали намагаються потрапити до Чорнобильської зони із території Білорусі, будинок ромів у Торчині руйнують місцеві, а учень нібито 15 школи у Луцьку знущається з державного прапора. Ці новини швидко розлітаються мережею, обурені користувачі не стримують негативу, а згодом інформацію спростовують: це фейки.
Попри те, що на телеграм-каналах переважно немає й натяку на те, що інформація перевірена, чимало користувачів без вагань вірять “на слово”. У кіберполіції намагаються шукати розповсюджувачів таких фейків.
Однак часто для дезінформаторів це закінчується видаленням або редагуванням публікації. Зазвичай вже тоді, коли про новину забули. Відповідальність вони несуть лише у тих випадках, коли фейк має негативні наслідки для держави, всього населення чи конкретних людей.
Цьогоріч у Волинській області за поширення дезінформації до відповідальності не притягували жодного розповсюджувача, однак телеграм-каналів стає дедалі більше.
Водночас все частіше лучани натрапляють на шахраїв, коли купують товари онлайн. Найпоширеніші ситуації – купівля неіснуючих товарів. При будь-яких онлайн-покупках варто зважати на те, де спілкується з вами продавець.
Окрім того, часто до рук шахраїв потрапляють зневірені у коханні жінки, які на відповідних сайтах знайомляться із чоловіками нібито із-за кордону й висилають кошти, мовляв, на квитки. Віднайти таких зловмисників, кажуть у кіберполіції, можливо, але процес складний та тривалий. А відсоток розкриття таких справ – невеликий. Тож радять бути обережними в мережі і насамперед розраховувати на себе, адже схем шахрайства – чимало.