Зміна проекту під час будівництва фортифікацій. Чому замість залізобетонних конструкцій встановили морські контейнери: зекономити державні гроші чи отримати вигоду на війні?

Спецпроект 12 каналу: Хто і скільки заробив під час будівництва оборонних споруд на сході України?

А ще встановлення вентиляції та розширення окопів. Зробили усе і навіть більше – кажуть забудовники, щоправда, виділених державою мільйонів не вистачило аби завершити зведення фортифікації згідно плану. То ж – запевняють, що доклали навіть своїх грошей.
Але змогли виконавці замовлення і заощадити. При зведенні головної оборонної споруди, розробники проектної документації дозволили фірмам замість залізобетонних конструкцій використати звичайні морські контейнери. Мовляв, якщо чекатимуть поки столичне підприємство – єдине в Україні яке виготовляє так званий моноліт після місячної черги на замовлення, зголоситься їх виготовити, то забудовники протермінують здачу об’єкта.

Монолітна залізобетонна конструкція і контейнер обкладений плитами, чи навіть залитий бетоном, по різному реагує на бомбардування та обстріли. Цільний залізобетон – може витримати, а варіант, як зробили ці укриття – може стати братньою могилою – кажуть будівельні експерти.

За словами представників Житлобуд-2, місцева фірма продавала їм морські контейнери, нібито за ціною металобрухту по 14 тисяч гривень. На одному об’єкті використовували по три контейнери, то ж загалом купили 15. Відтак, вони обійшлися в 210 тисяч гривень. Мали б на цьому зекономити.
Та підприємство витратило 1 мільйон. Причина: завбачливі місцеві підприємці дали знижку на контейнери за умови, якщо фірма в них придбає і бетонні плити. Роздрібна ціна яких, на ринку, не більше 15ти тисяч гривень.
Аби обкласти конструкцію, площа якої 20 квадратних метрів, а висота два – потрібно вісім плит розміром 6 на 2 (саме про них і йдеться). Отже, на п”ять конструкції, які замовили “Житлобуду” –  їх треба 40. Множимо і виходить близько шестиста тисяч гривень, а задекларували – 800. 200 тисяч зависли у повітрі і це лише від одного забудовника і тільки на встановленні каркасу та його укріпленні. А робіт було вдесятеро більше.
Керівником та підписантом  фірми Азовстальбуд, яка продавала конструкції за завищеними цінами є Олександр Сидоренко, але кінцевий власник – Сергій Тарута – відомий бізнесмен. До слова, саме ця фірма відповідала за будівництво фортифікації від Донецької ОДА. На усі роботи держава перераховувала їм у 2015 році 58 з половиною мільйонів гривень. Та займаючись продажем матеріалів будівельним фірмам, Азовстальбуд не збудував і п’ятої частини оборонних споруд на закріпленій за ними території. Через це з посади звільнили тодішнього губернатора Олександра Кіхтенка. А у жовтні 17 року проти несовісного підприємства порушили справу про банкрутство.

На американських сайтах можна знайти десятки пропозиції купівлі та продажу бомбосховищ. От наприклад популярні. Три метри ширини і три висоти, довжина бункеру – 20. Використовують для їх будівництва спеціальні труби, що і при ракетобудівництві також куленепробивну загартовану сталь та цілісний залізобетонний покрив, встановлення за кошти компанії виробника. Їхня ціна від 50 тисяч доларів, а це (за нинішнім курсом) близько мільйона чотирьохсот тисяч.
А на сході збудували за майже три мільйони.
Але для того, аби збудувати якісне бомбосховище і за меншу ціну – не треба їхати за океан. В Україні є декілька компаній, які готові облаштувати оборонну споруду. Ціна питання – 70 тисяч доларів – майже 2 мільйони.
Але за такі гроші зводять не просто захисну коробку де можна пересидіти обстріли чи бомбардування. Це цілий будинок під землею: 5 кімнат, ліжка, дивани і повноцінна кухня (усе входить в ціну).

В додаток ставлять спеціальні датчики, аби можна було всередині пильнувати за ситуацією на вулиці.
От і виходить,  що будувати можна було значно більші, комфортніші та дешевші споруди з монолітного бетону, а не бетонних блоків.

11 лютого о 21:50 дивіться продовження розслідування. Чи послужили оборонні споруди війську та що з фортифікацією нині. Далі буде…