Цьогоріч через часті дощі жнива добряче змістилися. Однак нині жнива у розпалі.

Наша Анастасія Качина з’ясовувала що сіють, чи вигідна це справа та скільки комбайнери нині беруть за сотку обмолоту.

В селі Оздів Луцького району – в кожного свій город. Тож садять і сіють тут усі. І якщо городину можна зібрати самотужки, то врожай пшениці, жита чи то ячменю – нічим. На усе село – один комбайн. Посеред дороги нас перепиняє пан Володимир. Питає, чи не бачили дорогою сільгосптехніки. Бо виглядає чоловік сусідського комбайна вже три дні. Переймається, щоб негода не обмолотила поле раніше техніки.

Тим часом у сусідньому селі Коршів – на майже двох гектарах поля, засіяному пшеницею, кипить робота. Господарі поля кажуть: цілий рік старенький німецький комбайн простояв у гаражі. Тепер пора і роботу зробити, і раритет людям показати.

“Комбайн був куплений ще дідом. Нам перейшов у спадок, ним і працюємо. Техніка старенька, але крутиться. Оправдовує себе. Урожай ніби хороший, пшениця, озима пшениця. Щось будемо тримати трошки на корм худобі, решту, якщо буде ціна на зерно, – продамо”, – каже Віктор.

Трохи далі, біля воріт обійстя, розкладає мішки пан Микола із сином. На полі поруч хати маневрує старенький “Вольво”. За сотку молотьби беруть 25 гривень.

Худобі, собі на муку і, якщо лишиться, на продаж, сіють і в селі Поповичі, що на Ковельщині. Анатолій своїм раритетним помічником молотити людям не ризикує, каже – техніка аби здужала собі дати раду. Так і тримає у гаражі від випадку до випадку, бо на новий комбайн треба працювати до старості.

Загалом на Волині, середня ціна сотку обмолоту від 22 до 25 гривень. А попередньо ж поле треба засіяти, обробити від шкідника та вкласти чимало праці. Тож селяни все частіше розмірковують, чи варта шкурка вичинки. З року в рік бідкаються, та все ж ще сіють. Найчастіше кажуть – шкода поля, бо простоювати родючому волинському чорнозему негоже.