Традиційні українські Андріївські вечорниці не можливо уявити без пісень, посиденьок і, звичайно, ворожінь. Адже це було родзинкою свята. Дізнатись, хоча б якусь, інформацію про свого судженого хотіла кожна дівчина.

Колись святкування були значно масштабнішими та цікавішими. Проте, й до нині збереглись деякі звичаї.

Ще один популярний колись звичай – класти під подушку крайку, довгий пояс, у вигляді хреста. Сказавши певне замовляння – милий мав наснитись. Дослідниця ритуалів Олена Кузьмич розповідає, що особливо в цей день ставились і до їжі, точніше до її приготування. В піч балабушки відправляли з камінцями чи кісточками. Можна було дізнатись й рід заняття нареченого.

Сучасна молодь зараз рідко використовує традиційні ворожіння. На заміну прийшла склянка з ниткою і каблучка. Скільки разів стукнеться об краї – у скільки років і вийде заміж дівчина. Або ж написані на папірцях імена: їх кладуть під подушку, а на ранок наосліп витягують папірець. Яке ім’я витягне дівчина, так і зватимуть коханого.

Але є й інший бік ворожіння, адже Церква його категорично засуджує.

Можливо саме через позицію церкви, нині ворожіння не таке часте явище. Однак, впродовж останніх років цю традицію поступово відроджують.

Якщо ви знайшли помилку, повідомте редактора, для цього виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.