З початком повномасштабного вторгнення Луцький зоопарк чи не щотижня звертається до волонтерів та місцевих із проханням допомогти продуктами для мешканців звіринця. Ми розповімо вам про те, чому комунальне підприємство змушене прохати про харчі для своїх підопічних і чи не здорожчають невдовзі квитки у Луцький зоопарк.

Директорка Людмила Денисенко, обходячи територію зоопарку, підходить майже до всіх кліток та вольєрів. Поза камеру сміється: якщо у зоопарку тихо, значить, усіх нагодували. У момент зйомки і дійсно тихо. Однак із початком повномасштабної війни забезпечувати цю тишу, себто ситість мешканців зоопарку, певнить вона, надто складно.

«Скільки в день їм м’яса треба? 9 кілограмів. От я йшла до вашого інтерв’ю готувалася. Тільки четверо левів і три тигри – семеро – помножити на дев’ять кілограмів. Це тільки м’яса хижакам. Не рахуючи вовків, лисиць», – підразовує директорка.

Дев’ять кілограмів – це мінімум. До 24 лютого леви в день їли на три кілограми більше. А ще м’ясом щоденно харчуються єноти, єнотовидні собаки, куниці, фредки і багато інших тварин. Себто щодня зоопарк мусить мати не менш ніж 150 кілограмів м’яса. Це 4,5 тонни в місяць.

«М’ясо ми купуємо самі, ну і ми маємо ще своє підсобне господарство, яке стало нам дуже в нагоді, де маємо своїх старих баранів або козлів. І можна сказати, що цілий лютий ми харчувалися за власні такі «ензе», – пояснює Людмила Денисенко.

Та не м’ясом єдиним. Їдять мешканці зоопарку також різноманітні зернові продукти, фрукти, овочі, сіно, деревину. Якщо з двома останніми нині легше, бо трави вдосталь, то з крупами, фруктами та овочами не все так просто.

«Протягом всього існування ми ніколи ще так не потребували допомоги. Але така ситуація по всій Україні, по всіх зоопарках, які працюють, або зачинені, тому що тварини – це постійний догляд. Це не є підприємство, яке можна зачинити, як кабінет і піти, не заглядаючи туди», – стверджує директорка.

Луцький зоопарк – це понад дві тисячі мешканців, які вимагають ретельного догляду: від звичайного прибирання вольєру, принесеної їжі, до ліків, які нині можна знайти лиш за кордоном.

«Без допомоги волонтерів та грантодавців з Європи, ми б просто не вижили», – каже очільниця закладу.

Бо кожен кілограм яблук, кожен кульок із горіхами, мішок буряків чи бодай п’ять кілограмів зернових – це хоча б одна нагодована тварина.

«Ми ні від чого не відмовляємося. Навіть якщо це п’ять тюків сіна. Єдине, що зараз ми, звичайно, не приїдемо і не заберемо, тому що ціна бензину така, що ті тюки будуть золоті», – уточнює вона.

Тому, якщо є можливість, людей просять привозити все у звіринець. Надто вдячне керівництво зоопарку Європейській асоціації зоопарків та акваріумів, яка забезпечує звіринець життєво необхідними речами, яких в Україні нині просто немає.

«Це банальні лампи для обігріву рептилій, які є у нашому Луцькому зоопарку. Це суміш для вигодовування папуг, якої зараз в Україні немає, а в нас зараз мають бути маленькі папужки…» – розповідає Людмила Денисенко.

Як же раніше зоопарк міг обходитися без цієї всієї допомоги? Усе, пояснює директорка, через те, що нині звіринець не те що не заробляє, а й працює собі у збиток.

«Основна частина відвідувачів зоопарку для проведення фінансово-господарської діяльності усе-таки це є екскурсійні групи, яких дуже багато припадало на квітень і травень. На жаль, уже другий рік поспіль зоопарк не має такої розкоші мати таких відвідувачів», – зазначає директорка.

Себто з відвідувачами зоопарк втратив більшу частину прибутку. Зростання цін на комунальні послуги, харчі, бензин – це теж добряче вдарило по фінансах. Оскільки підприємство є комунальним, то частково його фінансує Луцька міська рада – це гроші на зарплати працівникам. Та, попри складне фінансове становище, запевняє Людмила Денисенко, ціни на квитки не зростуть.

Себто поки лучани, волонтери і Європейська асоціація зоопарків та акваріумів допомагають Луцькому зоопарку, ціни на квитки будуть такими ж: 80 гривень для дорослого і 50 – для дітей.