Прикордонний регіон – це не лише переваги. Це – і зобов’язання. І саме на міжнародних пунктах пропуску найперше формується враження про привабливість держави – туристичну, економічну, інвестиційну. За чергову спробу реконструкції пункту пропуску “Устилуг”, який сьогодні радше нагадує хлів, взялися нардепи від Волині.
Разом з обласними депутатами та урядниками провели консультації з митними і прикордонними службами, склали план дій і мають намір домагатися фінансування у столиці. Чи є шанс у Волині на сучасну і впорядковану прикордонну інфраструктуру – з’ясовували журналісти 12 каналу.
25 років він чекає змін. Такого неоковирного сусідства з польським пунктом пропуску “Зосін” не стерпів Євросоюз і виділив 6 мільйонів євро на реконструкцію “Устилугу”. Тут мали вирости сучасні адмінбудівлі, з’явитися нові смуги та запрацювати сканери. Але дива не сталося. Натомість, стався міжнародний скандал. Українська сторона спромоглася на 3 000 000 євро викопати лише котлован. Решту грошей ЄС відібрав і благодійний проект закрив.
Народний депутат Ігор Гузь взявся відновити і міжнародне реноме України і багатостраждальний пункт пропуску “Устилуг”. Скликав усіх на інспекцію.
“Це хліви, вибачте, для худоби, а не для людей, не для мешканців і не для тих іноземців, які в’їжджають чи виїжджають з України”, – прокоментував Ігор Гузь.
Співробітники митної і прикордонної служб запевняють: завдяки реконструкції “Устилуг” цілком може стати не лише пасажирським, а й вантажно-транспортним переходом. І це – подвійна вигода.
Понад 200 мільйонів гривень – вартість модернізації цього пункту пропуску. За ними Ігор Гузь разом з іншими волинськими піде до прем’єр-міністра. А ще обіцяє лобіювати давнє питання відкриття пункту пропуску “Адамчуки-Збереже”.