Минуло 77 років, як завершилася Друга світова війна. 8 травня весь світ пригадує і вшановує полеглих у цій боротьбі, тоді як росія 9 травня з парадами та оркестрами святкує «пабєду». Українці ж спочатку розділяють скорботу з Європою, а потім разом із ворогом святкують перемогу.
Про те, чому в уряді й досі не визначилися з датою перемоги – у спецрепортажі Ольги Матвєєвої.
Паради, оркестри – словом, масштабні святкування. З року в рік так відзначали 9 травня – день перемоги радянської армії над нацистською у 1945 році. У той час весь світ Другу світову пригадує 8 травня. Щоправда, не святкують, а вшановують полеглих у цій жорстокій боротьбі. Коли ж відзначати цю дату і чи варто взагалі?
Що думають лучани
Лучани вважають по-різному:
«Чи 8, чи 9 – яка різниця? Близько 30 мільйонів лежать в землі. І треба згадати їх подвиг».
«Ми прямуємо до Європи, тому потрібно переходити на 8 травня».
«8 травня – з Європою. Це однозначно. З росією не варто нічого святкувати. І вже дуже давно».
Суперечки щодо дати відзначення Дня перемоги в Україні тривають і дотепер. Якими були передумови цієї проблеми і як трансформувалося сприйняття людей – розкладаємо по поличках.
Версія історика
Дату 9 травня Україна отримала, так би мовити, у спадок від СРСР. Це святкування з самого початку мало сумнівний характер. Адже насправді Друга світова війна завершилась ще на початку травня 1945-го – акт про капітуляцію підписали 2 числа.
«А 8-го було підписано ще один раз остаточну капітуляцію нацистсько-гітлерівської Німеччини. Оскільки це випадало на кінець доби, тобто перед 12-ю годиною, то за московським часом воно випало на 9 травня», – пояснює історик Володимир Пришляк.
Відтоді президія СРСР підписала указ про відзначення 9 травня як свята Перемоги.
Насправді така підміна дат – це насамперед ідеологічний момент. «День Перемоги» став головним ідеологічним проєктом радянського керівництва.
«Сталін не хотів відзначати день капітуляції так, як союзники, – 9 травня, і він вирішив, що треба за радянським лекалом, щоб відрізнятися від решти Європи, відзначати 9 травня. І 9 травня було возведено в культове свято», – продовжує розповідь історик.
Масово продукувалася різноманітна література про «Велику вітчизняну», знімалися кінофільми, писалися пісні. І, звичайно, в містах і селах споруджувалися меморіали слави, обеліски і музеї. Іноді «пам’ятні місця» навіть не мали прив’язки до реальних подій. Як-от Меморіал вічної слави у Луцьку – його звели на місці старовинного кладовища.
У 1948 році 9 травня перестало бути вихідним. Радянське керівництво усвідомлювало, що нема чого його гучно святкувати – мільйони вбитих та інвалідів. Відновили 9 травня як державне свято й неробочий день в СРСР лише в роки «застою», в 1965-му, коли вже правда війни трохи забулася.
«Для виховання радянського патріотизму все це переросло у теперішній російській федерації в таке, знаєте, «побєдобєсіє», коли росіяни гордяться, що вони перемогли весь світ», – каже Володимир Пришляк.
У 2015 році Україна разом із Європою та світом 8 травня почала відзначати День пам’яті та примирення, у який вшановували загиблих. Утім, 9 травня вже святкувала перемогу. Донині в Україні завершенню Другої світової були присвячені два дні, проте вихідний – лише на День Перемоги.
Упродовж усіх цих років владці не наважуються відмовитися від російського «побєдобєсія» й таким чином намагаються всидіти на двох стільцях. А тим часом рашисти, виховані на пропаганді так званих радянських подвигів, убивають українців.
«Це перетворюється на таке ідеологічне лекало путінського режиму в росії. І якщо з лютого відкрита російсько-українська війна, то святкувати з агресором його свята не випадає», – зауважує історик.
Чому ж не хочуть скасовувати «дєнь пабєди»
Святкування Дня Перемоги в Україні не скасували й донині. Однак лише після повномасштабного вторгнення росії нардепи заговорили про те, аби відзначати його лише 8 травня. Відповідний законопроєкт передбачає День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні щороку відзначати 8 травня, і саме цей день зробити вихідним. Верховна Рада блокує розгляд законопроєкту.
Натомість підримує заяву про неприпустимість присвоєння російською федерацією перемоги над нацизмом. Саме цим порожнім папірцем депутати намагаються прикрити свій страх перед путіним і неготовність ухвалити законопроєкт, який скасовує «дєнь пабєди» 9 травня.
Ми провели опитування, аби з’ясувати, що з цього приводу думає громадськість. Майже половина вважає, що 9 травня варто зробити звичайним робочим днем. Трохи більше третини опитуваних переконані: цей день варто назвати днем скорботи. І лише 14 відсотків хочуть й надалі 9 травня святкувати перемогу.
«Перемогли нацистів – переможемо й рашистів!». У теперішніх умовах, коли росія зазіхає на незалежність і територіальну цілісність України, прийняли рішення видозмінити традиційне гасло «Пам’ятаємо – перемагаємо!» Традиційним символом памʼяті у ці дні залишиться червоний мак.