Сьогодні досить поширеним серед батьків є називати дітей екзотичними іменами, часто давніми, або тими, що не характерні для України. Кожен хоче, щоб його дитина була особлива і тому типові імена стають не такими популярними.
Краєзнавиця Тетяна Яцечко-Блаженко вирішила з’ясувати, як волиняни називали дітей у минулому, – пише Пращур.
Серед цікавих жіночих імен, на які натрапили в книгах православних храмів міста Луцька, можна виділити: Плакиду, Харитину, Синтиклитинію, Анісію, Євлампію. Досить популярним тоді було ім’я Олімпіада. До речі, друга хвиля його популярності припадає вже на ХХ століття, а саме час Олімпіади в Москві у 1980 році.
Якщо ви спробуєте пошукати в метриках столітньої давнини ім’я Світлана, то його не так і просто знайти. В ті часи його замінює інше — Фотинія. Світлана — це більше сучасний варіант.
З чоловічими імена ситуація не менш цікава. Коли читаєш метрики, то просто найчастіше бачиш імена святих. Неабиякою популярністю у батьків користувались імена Нікон, Трифон, Зотик, Мокій та Іларіон.
Батьки в ті часи були більш набожні, і тому часто дитину назвали іменем того святого, в день якого дитина народилась. Ще можна побачити таку особливість, що волиняни часто називали дітей на честь правителів, зокрема, тогочасної Російської імперії.
Досить інформативними є записи про народження луцького римо-католицького костелу. Там вдалось натрапити на такі оригінальні імена, як Бальбіна, Дуклана, Кунігунда, Хілларі, Аделаїда, Клотильда, Сабіна, Емерика, Барбара. До речі, деякі з цих імен мають нову хвилю популярності і на сучасному етапі.
Вражають оригінальністю імена чоловіків у Луцьку. Так, по вулицях ходили лучани з іменами Альфред, Каміл, Натан, Полікарп, Роке, Каєтан, Густав, Альбін, Зенон та Боніфацій. Тут теж прослідковується тенденція називати дітей іменами святих римо-католицької церкви.
Вивчаючи метричні книги, можна побачити, що частими були випадки, коли батьки називали дітей на честь старших предків, цим самим віддаючи шану родині. Найчастіше називали іменем предка, який був успішним по житті, щоб його долю успадкувало дитя.
Гортаючи метрики можна побачити, що жінки народжували дуже багато, і однією із причин була дитяча смертність. Тому батьки могли кількох дітей назвати одним іменем, до прикладу, народжених у 1870 і 1871 році.