Сьомого липня православні відзначають Різдво Івана Хрестителя, в народі ж це свято називають Івана Купала, з яким пов’язано чимало народних вірувань та прикмет. Язичницькі та християнські традиції тісно переплетені, тому в цей день прийнято освячувати відкриті водойми, шукати цвіт папороті, співати пісень, а дівчатам плести вінки і пускати їх на воду.
Як лучани по обидва береги Стиру празникували, – бачила Марія Вавринюк.
З самого рання на Купала центральний пляж Луцька заполонили не лише відпочивальники, але й духовенство та прихожани. Освячення вод Стиру, та й загалом відкритих водойм на свято Різдва Івана Хрестителя – це давній церковний обряд. Роблять це панотці з обох берегів.
В народі цей день називають Святом Івана Купала, що має народно-християнське походження і є старослов’янським варіантом імені Іоанн Хреститель.
“Це спогад того хрещення, яке вчинив Іван Хреститель над Ісусом. Отже “Купала”, “хрестити”, “хрещення”, “вода” – це слова суміжні між собою в понятійному розумінні”, – пояснює священник Володимир Подолець.
В кращих народних традиціях та віруваннях відзначають цей день учасниці громадської організації “Свіча”. У вінках, з хороводами та арт-терапією. Понад десять років на Купала вони збираються біля Стиру, спершу очищуються духовно. Коли є на те дозвіл пожежних, то й плигаючи через багаття. Цього спекотного дня такої згоди не отримали. Однак свята заборона не зіпсувала.
Не змогли лишитись осторонь служби Божої і відпочивальники, хоч у мінімальному гардеробі почувалися дещо ніяково. Були й ті, хто такий формат богослужіння не схвалив. Та прихильників спільної молитви на природі було значно більше. По завершенні обряду смакували юшку та пускали вінки на воду.