Витівки природи: якою була погода у 2021-му і чого чекати волинянам на Новий рік. ВІДЕО
Лише за цей рік на земній кулі трапилося понад сто стихійних лих, і це найсильніші дощі, шквали, урагани, торнадо, а ще – посухи і повені. У Кенії через посуху помирають жирафи. Науковці кажуть, причина таких змін – діяльність людини. Загалом за підсумками експертів у 2022 рік ми ідемо з трьома дуже великими небезпеками: загострення конфліктів між державами, поганий стан психічного здоров’я після ковіду і проблема екології.
За останні 20 років Волинь мала найхолодніше літо саме 2021-го. Якої погоди чекати на Новий рік – у сюжеті програми «На тижні» Ірини Кудрі.
Повені у Європі були чи не найбільшими за останні роки і забрали не одну сотню людських життів. Тим часом Туреччина, Росія, Сицилія горіли від посухи.
Найбільший шкідник – парникові гази. Саме вони збільшують рівень температури на планеті, який нині зріс на одну десяту градуса, а показник у півтора градуса, кажуть, може бути катастрофічним. Сонце нагріває планету, але зустрічне випромінювання від Землі не пропускають парникові гази, і тим самим порушується тепловий баланс. А це впливає на опади, спеку, посуху, грози і таке інше.
За підсумками масштабної екологічної конференції у Глазго, діяльність людини спричинила зміни клімату. Кількість викидів СО2 в атмосфері щогодини зростає.
«Внаслідок роботи наших промислових підприємств, комунальної, транспортної сфери, де ми опалюємо наші приміщення, сільськогосподарського комплексу в атмосферу здійснюється викид великих обсягів парникових газів», – каже доцент кафедри геології та агрономії ЛНТУ, метеоролог Віталіна Федосюк.
Віталіна Федосюк радить уникати терміну «глобальне потепління», а говорити про «глобальні зміни клімату». Вони несуть за собою те, що бачимо по завершенні цього року: снігопади у Бразилії та Італії, торнадо в Америці і посуху в Кенії, через яку загинули жирафи.
Про аномальні витівки природи цього року свідчать і дані обласного гідрометеоцентру.
«Ми звикли говорити про глобальне потепління, а цей рік такий, що неждано-негадано у нас не було літа, бо у серпні заливало дощами, в липні заливало дощами, а в жовтні вперше за останні 40 років випав лише міліметр опадів при нормі 35. Отакий аномальний рік вийшов», – розповів директор обласного центру з гідрометеорології Ростислав Бондарук.
Він каже: такі дані аномалії вразили. Це вперше за 20 років. Дуже холодне літо свідчить про зміну клімату й на Волині.
Середня температура нашого краю за цей рік відстала на декілька градусів. Світові науковці пояснюють: похолодання напряму стосується глобального потепління. Нинішні мінусові температури в Європі разом із колосальними снігопадами – це більш ніж просто «справжня зима».
Їх спричинили порушення у так званому полярному вихорі над північним полюсом. Важливу роль у цих процесах, імовірно, відіграє сильне потепління Арктики. За останні 40 років середня температура повітря в Арктиці зросла втричі. І ці зміни впливають на погоду в Європі.
І як наслідок – одразу на зміну осені в Україні майже з першим днем грудня прийшла зима
«Цей рік як ніколи вийшов такий, що у нас 6 місяців середньомісячна температура повітря була нижча за норму. Не враховуючи грудня. Але і грудень, я бачу, теж такий», – каже Ростислав Бондарук.
Окрім похолодання, цей рік приніс максимальну кількість грозових фронтів.
«Зростає число гроз, смерчів, шквалів, а із грозами збільшується кількість градобоїв. Удвічі зросла кількість гроз. Аналогічно зростає кількість таких явищ, як хвилі тепла, і ми бачили такі хвилі в кінці червня», – розповідає Віталіна Федосюк.
І хоча сезон відпочинку на волинських озерах через похолодання був недовгим, опади, грози і шквали допомогли наповнитись найглибшому озеру в Україні.
«Хто живе на Волині той знає, що Волинь – то «сечовий міхур». Цього року опади як ніколи, мабуть, врятували Світязь», – зазначив Ростислав Бондарук.
Саме в цей період літа Європу накрили зливи, які забрали не одну сотню життів. Особливо постраждали Італія та Німеччина. Про ці та інші факти масових стихій говорили на світовій екологічній конференції у Глазго. Лідери країн вирішили обмежити добування та спалювання вугілля, адже це впливає на рівень викидів СО2, та перейти до зелених видів енергетики.
Але кожен із нас сьогодні теж може долучитись до збереження планети.
«Можливо, скоротити споживання електроенергії, як мінімум, встановити енергоощадні лампочки, як мінімум, вимикати прилади побутові, які працюють у режимі очікування. Кожен з нас може трошки скоротити витрати на продукти харчування, і, можливо, задуматися над відмовою від м’яса», – пропонує Віталіна Федосюк.
Але саме із м’ясом, ілюмінаціями та використанням електроприладів усі ми вже зовсім скоро відзначатимемо Новий рік. Яку погоду і примхи принесе 2022-й – залежить від Атлантичного океану, саме там формується уся кухня погоди.
І поки далекоглядних прогнозів наперед ніхто не береться давати, ми спрогнозуємо, чи чекати зими на лютих морозів під ялинку в новорічну ніч.
«Я думаю, 26, 27, 28 вночі знову буде до 10-13 морозу, а вдень – близько 5-7 морозу. Проходити буде невеликий сніжок місцями. І я думаю, що Новий рік буде у цьому році гарний, справжній Новий рік», – поділився прогнозом Ростислав Бондарук.
Останні публікації
- Йти пішки десятки кілометрів, щоб назбирати на дрони
- Зима близько, 37 км пішки заради ЗСУ, нове у мобілізації. Новини, вечір 17 травня
- Нова мобілізація: коротко і зрозуміло, що треба знати кожному
- Не платить за воду, б’є палкою комунальників і вважає себе «людиною СРСР»
- Торти Roshen як символ святкування
- Сортувати сміття стало простіше: Луцьк має дві нові лінії
- Оксана Забужко у Луцьку презентувала книгу «Вежа через О»
- «Ой, а це моя прабабуся!»: долі людей – у 100-літньому одязі
- Новий закон про мобілізацію: все, що варто знати. ВАШЕ ПРАВО З ВІКТОРІЄЮ ДОМАНСЬКОЮ
- Як обладнання для реабілітації інвалідів може покращити якість життя
- Як утилізують побутову техніку
- До Луцька привезли фільм «Будинок Слово»
- Навіщо вчителька висипала чипси на голову школярці: ЩО КАЖЕ ДИРЕКЦІЯ
- Вінки, пеньки і черепи: РЕПОРТАЖ із найстарішого цвинтаря на Волині
- Сезонні аромати: як вибрати туалетну воду залежно від пори року
- Меланома: все, що треба знати про небезпечну недугу
- У Луцьку роблять унікальний зелений коридор
- Новини, вечір 10 травня: ледь врятували на мосту, у Луцьку була людина Буданова, мода на цвинтарі
- Чому депутати так довго перевіряють Луцьку стоматполіклініку
- Новини, вечір 9 травня: бойова нагорода медикині, крала квіти з Алеї Слави, дитяча залізниця буде
- Волинський хор влаштував несподіваний перформанс біля замку
- Переваги тактичних ременів: виберіть свій надійний компаньйон
- Топ 5 сталеливарних заводів США
- Які складові має бітумна черепиця
- 5 причин перевірити своє серце
- Про мобілізацію жінок, роботу ТЦК та російський полон. Розмова з військовою Аллою Сенченко
- ❗Новини, вечір 8 травня: зливав дані про аеродром, п’яна їздила уночі, приїхав на війну з Росії
- ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ВІЙСЬКОВИМИ? Розмова з психологинею Наталією Райниш
- Приїхав з Москви воювати за Україну: історія бійця, який лікується в Луцьку
- Атомники відправили харків’янам вже 41 генератор
- Безпілотні літальні апарати та державна безпека: загрози та можливості
- Стабілізатори для котла: необхідність чи забаганка
- Новини, вечір 7 травня: газове «ЧеПе» у Луцьку, поліг Олександр Машлай, унікальне кафе в парку
- Як донеччанка знайшла дім у Любешеві
- КОНЦЕРТИ НА ДАХУ: у луцькому парку – нова цікава локація
- Чому варто записатися на лазерну епіляцію в «Oxford Medical»
- Захисниця Маріуполя з Луцька стала героїнею картини, яку побачать в Нью-Йорку та Парижі
- Ми розбили ртутний термометр: ЕКСПЕРИМЕНТ
- Спеціалісти «Oxford Medical» опанували нову методику
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: