Теперішній Новий Рік переповнений радянськими звичками.
Чи слід від них відмовлятися – справа кожного. Але перш, ніж сумлінно слідувати “новорічним правилам”, слід розуміти їхню природу. Наприклад, мандарини в часи СРСР були в дефіциті. Наприкінці грудня їх привозили напівгнилими або мерзлими з Грузії. У багатьох сім’ях їх куштували раз на рік. За екзотичним смаколиком вишиковувалися в черги, доходило навіть до бійок. Саме через це мандарини стали символом Нового року. Нині ж їх вдосталь, тому марити солодкими фруктами в цей період також не обов’язково.
Не секрет, що саме свято Нового року у Радянському Союзі з’явилося на противагу релігійному Різдву. Його основна місія була у тому, аби відтіснити християнське свято на другий план. Ялинка з різдвяної плавно перетворилася у новорічну, а віфлеємська зірка на вершку на червону п’ятикутну. Хоча насправді, певнять історики, радянська влада нічого нового не придумала, – святих замінили вождями.
Не без впливу на святкування і різниця в календарях: Новий рік святкуємо за григоріанським, а Різдво за юліанським.
Як говорить одна приказка, найбільший тягар – тягар традицій. Вони передаються з покоління в покоління.
Слідувати старому чи придумувати нове – справа кожного. Бо ж у кожного на це свої причини.