Лише спільними зусиллями українці подолають ворога. У цьому переконані мешканці Городищенської громади. Тож із перших днів війни тут усі разом готують, приймають біженців і відправляють допомогу.

«Бережіть себе», «Ми чекаємо на вас!» – такі наліпки на відрах із варениками, що приготували господині Городищенської громади. Ті, що стоять у приміщенні сільради нині, – то вже дрібниці, розповідають місцеві. У перші дні війни господині щодня готували по півтори тонни.

«Місцеві жителі вдома печуть хліб, ліплять вареники і привозять у сільську раду централізовано зі старостинських округів», – розповів заступник голови Городищенської територіальної громади Дмитро Січевський.

У залі нині відносно порожньо, бо ж раніше, до відправок, пройти було неможливо – все було заповнено вщент від підлоги до стелі. Допомагати українському війську долучалися всі: ніхто не залишається осторонь, коли в країні біда.

«Чоловіки не відмовляючись їдуть і стають на облік у районний військкомат. Люди більш згуртувалися, стали, можна сказати, стали навіть добрішими, щирішими і за першим покликом керівництва громади допомагає хто чим може», – запевняє заступник голови.

І якщо в перші дні війни приносили абсолютно усе, що могли, то нині ж таких масштабних потреб українські військовослужбовці не мають. Тепер селяни збирають гуртом те, що просять.

«Нам від військових частин ЗСУ надходять певні замовлення – коли на яку дату потрібно доставити певні продукти. Зараз оголошено збір борщового набору, а саме картоплі, буряка для того, щоб відправити централізовано на Київ та схід України», – каже Дмитро Січевський.

Картоплю й інші овочі вже зібрали.

Також тут отримали допомогу від партнерів із Німеччини. Дещо зберегли для біженців, які вже облаштувалися у Городищенській громаді. Від початку війни сюди приїхали більше сотні людей.

«Насамперед, вони розмістилися в приватному секторі. Їх прихистили у себе жителі нашої громади, у будинках, в яких ніхто не проживав. Багато хто приїхав до родичів. Але є у нас ще вакантні 38 місць», – зазначила начальниця відділу соціального захисту населення Галина Подмовська.

Але, кажуть, люди в громаді – добрі та гостинні, тож готові прийняти біженців і у власних домівках. Усі разом мріють про мирне небо і вірять: спільними зусиллями українці зупинять ворога.