Якщо переселенцям треба лишитися у Ковельській громаді більш ніж на кілька годин, то їх відправляють у місцеві школи. Там облаштували тимчасовий прихисток, де можна перепочити, випити чаю, поїсти та вмитися.
В одному з них побувала і наша знімальна група.
«З душею віддаємося, бо співчуваємо їм, входимо в їхнє положення, допомагаємо чим можемо», – відгукується Любов Миколаївна про біженців. Вона – кухарка в одній із ковельських шкіл, де їх приймають на ночівлю.
«Борщ – перша страва, друга страва – макарони, тут тушонка гріється, компот, чаї варимо», – розповідає жінка.
У шкільних класах облаштували ліжкомісця. Тут їх 50.
«Для цього ми залучили 3 кабінети… Тут є і бомбосховище, де можна цих біженців розмістити», – каже директор школи Василь Шворак.
Для людей доступний санвузол, де також можна вмитися з дороги. Також посеред коридору стоїть столик, де є електрочайник, кава, чай та солодощі.
У перші дні, кажуть, у місцевих школах доводилося розміщувати сотні людей. Нині завдяки стабільній роботі евакуаційних потягів, які прямують прямо в Хелм, навантаження зменшилося. Тож працює три чергові заклади.
«Стараються нагодувати, дати мінімум побутових вигод якихось, а головне – трошки розрадити, поговорити, бо люди приїздять налякані, дезорієнтовані, їм дуже важко. Вони мають мінімум речей із собою, як правило, з дітьми, везуть домашніх улюбленців», – каже Світлана Верчук, яка курує тимчасові прихистки у школах.
Деякі біженці шукають житло і лишаються в місті залізничників. Інші вже на наступний день їдуть за кордон, у безпечніші міста. Утім, у школах, запевняють, усіх намагаються прийняти якнайкраще.