Храм Святого Миколая Чудотворця у Волновасі, до зведення якого активно долучалися волиняни і де настоятелем є лучанин ігумен Макарій Дядюсь, пошкодили окупанти.

Фото понівеченої церкви з’явилося на його сторінці у фейсбуці.

«Біль у грудях розриває серце(((( наповнюється злістю, жагою нищити ворога голими руками. Прошу у Бога тверезого розуму та твердої руки. Ці москалі ранили моє серце. Прощу тоді, коли їх буду відспівувати за упокой», – написав священник..

Храм на честь Святого Миколая Чудотворця у Волновасі побудували на місці загибелі бійців 51 окремої механізованої бригади, яка дислокувалася у Володимирі-Волинському.

Йдеться про жорстокий розстріл рашистами у травні 2014 року 18 українських бійців поблизу Волновахи. 30 наших воїнів тоді отримали поранення. Серед полеглих – десятеро захисників із Волині.

Наслідки атаки бойовиків «ДНР» на блокпост ЗСУ під Волновахою 22 травня 2014 року

Тож саме активні волиняни ініціювали будівництво цієї церкви і дружно долучилися до нього. На Волині зведенням храму опікувалася ініціативна група «Луцьк – Волноваха: разом збудуємо храм!», яку координував колишній начальник УСБУ у Волинській області Володимир Мельникович. До групи увійшли бізнесмени, представники муніципалітету та силових відомств.

Треба сказати, що будівництво церкви стало можливим і завдяки зусиллям нині покійного уже Луцького міського голови Миколи Романюка, який започаткував партнерські стосунки між обласним центром Волині та Волновахою.

Храм незвичний для цієї місцевості – побудований виключно із дерева смереки, яку привезли сюди із Західної України.


На урочистостях з нагоди відкриття церкви у травні 2018 року було чимало наших земляків. Одним із тих, хто служив літургію на честь освячення храму, був митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Отець Макарій Дядюсь, настоятель, розповідав, що спочатку жителі Волновахи з недовірою ставилися до нової релігійної громаді, проте з часом звикли. І вже за невеликий період церква стала осередком не лише релігійного, а й соціального життя. Тут організували недільну школу, вивчення іноземних мов для дітей, реалізовували гуманітарні проєкти.

Настоятель храму Макарій із Луцька – родом з Луцька, працював у редакції газети «Аверс-прес». Однак 2007 року він разом зі своїм другом, журналістом цього ж видання Іваном Марченком прийняли чернечий постриг і стали ченцями Жидичинського монастиря (зараз Константин Марченко – настоятель цього монастиря).

Коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, отець Макарій став військовим капеланом, а згодом – настоятелем храму Святого Миколая у Волновасі.

«Проїжджаючи по області, я неодноразово бачив дуже хороші, величні, але порожні церкви. Наша церква хоч і не така багата обробкою, але до неї приходять люди, приводять своїх рідних і друзів. Я переконаний, що якби Православна церква України була б років двадцять, діяла в Донецькій області до 2014-го року, тут ніколи не було збройного конфлікту. Бо церква консолідує суспільство і повинна вирішувати всі існуючі конфлікти», – заявляв раніше отець Макарій.

На території церкви, окрім каплички, є дзвіниця, гуманітарний центр, а також сквер пам’яті воїнів 51-ї бригади.